Про грудне вигодовування на хлопський розум

Світ грудного вигодовування (в мамських колах просто ГВ) – він такий дивний. Я нічого не читала про ГВ до пологів, бо думала, наївна, що за все подбала природа. Що це просто, як пачка Yupi, – “проста дабавь вади” 🙂 Що дитина сама знає, як їсти, і що молоко точно буде, якщо себе налаштувати позитивно *зара в мене полетять помідори від тих, у кого з ГВ не склалося, ааа*.
Якщо з останнім я майже не прогадала, то зі всім решта трохи помилилась. Хоча в малят і розвинений смоктальний рефлекс, їм потрібна допомога. Бо вони, як малюсінькі хробачки, такі ще безсилі і немічні.

Вперше Юстину приклали до грудей одразу після пологів. Ну як одразу. Після того, як мене зашили, а її поміряли, одягнули і т. д. Саме на цей момент припали пологи в сусідньому родзалі, тому нас лишили з чоловіком і дитиною сам на сам (санітарку я не рахую). Довелось чекати повернення акушерки, аби якось неправильно не прикласти мацьопочку.

Молозиво, тобто перше молочко після пологів, в мене було, це перевірила неонатолог, натиснувши на ареолу соска після народження маленької. З однієї грудки йшло краще, ніж з іншої, проте мене заспокоїли: “Юстинка розсмокче, вона ж сильна дівчинка!”. Неонатолог провела перший міні-інструктаж:

  • перед годуванням і після змащувати соски крапелькою зцідженого молозива для профілактики тріщин;
  • нижня губка має бути “відтопиреною”;
  • ротик має захоплювати не тільки сосок, але й ареолу, де розташовані залози;
  • носик не потрібно затуляти грудьми, щоб маля могло дихати (діти спершу дихають лише носом, відповідно, якщо він заб’ється або ніздрі не матимуть доступу до повітря, то немовлятко не зможе їсти);
  • тулуб має бути повернутий разом із головою (животик дитини до животика мами – тактильний контакт, шкіра до шкіри).

І ніби я то все послухала, і ніби як зразкова учениця виконувала, але все одно щось та й упустила – на наступну добу на одній грудці з’явились тріщини. І я б не знала, що це тріщини, бо вони не схожі на тріщини в стіні чи скелі. Тому не знаю, хто їм дав таку назву 🙂 Груди боліли, ніби мала кусає їх. Я вже подумала, що так буде завжди… Але сусідки по палаті запевнили, що то тільки перших кілька днів, а далі нічого не відчуваєш. Тому довелось зціпити зуби і терпіти. Що там якісь тріщини, якщо найболючіше вже позаду?..

Причиною появи тріщин було неправильне прикладання. Мені чітко і ясно сказали – дитина має широко відкрити ротик і захопити всю ареолу, НЕ ТІЛЬКИ СОСОК! А я чогось не надто глибоко запихала їй грудку, от і вийшло, що вона фактично жувала соски, а не натискала губками і язичком на молочні залози, які є далі від соска. Мабуть, ще добряче намучилась. Тому першу ніч капризувала і випльовувала цицю – певно не дуже щось текло і вона нервувалась.

Годувала я її тільки лежачи, оскільки не можна було мені сидіти на швах. Першу ніч тільки й перекладала її то з одного боку від себе, то з іншого, щоб чергувати груди (важливо: одне годування – одна грудка!). Щоправда, якщо вона починала дуже сильно плакати, то я вже пробувала давати дві за одне годування, лиш би їла і спала.

Лікувала я свої тріщини “Бепантеном” (у мене був крем, мазь мені потім подарувала коліжанка – добре загоює рани, в т. ч. татуювання) – після годування гарненько все змащувала і до наступного сеансу їжі би мало ставати краще. У мене на наступну добу вже все було ок. Змивати крем не було потрібно, про це я дізналася в лактолога, яка приходила до нас у палату щодня.

Вперше її візит був найдовшим, вона ретельно оглянула з антисептиком на руках кожну з нас, розказала про дії під час утворення затвердінь у грудях, тобто при лактостазі. Я подумала, що мене це не надто стосується, бо чого б мали бути якісь ускладнення? Але запам’ятала щось про листки капусти і промацування від краю до центру грудей для профілактики. Загалом, лактолог мені страшенно сподобалась, вона була дуже уважною до кожної з нас і говорила доступно.

Вона пояснила, що годувати потрібно почергово грудьми, оскільки існує переднє і заднє молочко: переднім дитина втамовує спрагу, а заднім наїдається, бо воно жирніше. Тобто якщо дати одну грудь і після цього іншу, то малятко тільки поп’є і ненасититься, не добравшись до заднього молока. Відповідно, потреби в допоюванні діток, які перебувають на ГВ, немає – вода лише займе цінне місце в і так маленькому шлуночку. Це все радянські пережитки. Так само, як і годування за режимом – кожних 3 години. Звідси і допоювання, бо наші мами давали цицю за графіком, а між тим поїли водичкою. Сьогодні ж практикують годування на вимогу, іншими словами – в будь-якій незрозумілій ситуації запускати молокозаводик. Так, через це новонароджені перший місяць-два фактично не злазять з грудей, але хіба це не мило? Груди для них не тільки джерело їжі, а і засіб для заспокоєння. Та і для породіль це можливість полежати, розслабитись і тупо нічого не робити (або подивитись цікаві мамські відео чи написати черговий пост у блог , як я ггг).

Як знати, що дитина голодна? Вона відкриває ротик і “шукає груди” – повертає голівкою вліво-вправо. Може плямкати.

Як правильно прикласти до грудей? Слід подражнити новонародженого соском і дочекатись, щоб дитя широко роззявило ротик, а тоді швиденько всунути цицю. Глибоко. Не тільки сосок, ще раз наголошую! Звісно, груди у всіх різні, тому в когось захопиться ціла ареола, а в когось лише незначна її частина. Але це має бути максимальне захоплення ротика.

stock-vector-correct-breastfeeding-position-mother-feeds-baby-with-breast-correct-and-incorrect-pose-for-391400071

Красива ілюстрація правильного прикладання з ватермарками

Як часто потрібно годувати? На початках гіперчасто і гіпердовго. Могла підцьмокувати і 30 хвилин, і майже годину. Тепер вона наїдається значно швидше, достатньо 5-10 хвилин інтенсивного смоктання. Проміжки між годуваннями різні, але якщо раніше вона ледь витримувала годину без їжі, то у своїх 4 місяці може не їсти до двох годин. Проте не завжди, деколи хоче пити і дає про це знати.

Як забрати груди, якщо треба терміново припинити годування? Всякі бувають ситуації. Краще, аби дитина сама відпустила вас із полону. Але якщо вам треба негайно відлучитись, то потрібно запхати свій мізинець у кутик рота немовляті і вивільнити сосок, ніби виштовхуючи його (див. середню ілюстрацію нижче).

PIP-02BF-Attachment-789_FINAL

Десь на третю добу після пологів прибуло молоко (до цього часу дитині достатньо молозива). Як я знала, що це воно? По-перше, за виглядом – рідина насиченого білого кольору. По-друге, за грудьми – вони налились так, ніби зараз розірвуться. Такі собі тверді диньки поробились. Відповідно було дискомфортно і потрібно було прикласти дитину, аби посмоктала трохи для полегшення. Але моя новонароджена принцеса спала безпробудним сном. Я лежала о третій ночі і шукала в інтернеті рішення моєї проблеми – будити чи ні? Бо заснути з такими буферами було нереально. Врешті наважилась запропонувати їй груди, поводивши соском по губках, – вона не брала, тож довелось трішки потермосити її за щічки, носик і вушка. Після кількох наполегливих спроб Юстина врешті розплющила очі. Але разом із тим почала дуже голосно плакати. Заспокоїти її було важко. Тоді я пошкодувала, що потурбувала її під час солодкого сну…

Коли прибуло молоко, я одягнула бюстгальтер для годування і приклеїла лактаційні вкладки (дивіться відео про мої враження від трьох видів прокладок для грудей). На щастя, в мене були одразу монстри цього діла – Johnson’s Baby. Вони круті. Я досі ними користуюсь, хоча пробувала й інші (ще люди радять Chicco).

Для чого нап’ялювати ліфон і прокладки? Бо природа хитра: коли дитина смокче одну грудку, то з іншої також витікає молочко завдяки рефлексу молоковиведення. Цей процес схожий на лоскотання чи поколювання в грудях. А годувати потрібно і вдень, і вночі, тому доводиться одягати станик із вкладками, щоб не потонути в молочних ріках (особливо на ніч). Ще мудрі люди використовують молокозбірники (не плутати з молоковідсмоктувачами) – невеличкі контейнери, які чіпляються на вільну грудку, аби зібрати молочко, яке самовільно витікає. Цінні краплини 😉 Молоко я ще не заморожувала і не користувалась відсмоктувачами, тому про це нічого не можу сказати.

Щодо стаників, то є три види:

  • Трикутником;
  • Дугою попід груди;
  • Смужкою збоку.

all-three-types-of-sling

Кажуть, що бюстгальтери першого виду – це прямий шлях до лактостазу. Хто каже? Консультанти з ГВ у групах із підтримки грудного вигодовування в соцмережах (наприкінці посту є лінки). Але в мене є два таких і все ок. Щоправда, їх я придбала вже коли більш-менш встановилась лактація (десь 3-3,5 місяці).

Ліфчики без трикутника всередині (мал. 2 і 3) оголяють більшу частину грудей, а не лишають лише невеликий отвір для соска, як попередні. Такий бюстик у мене теж є, від H&M, він суперзручний. Якби побачила такий в магазині, то не задумуючись купила б ще один. Бо той, що є, я нарила на секонді за 3 гривні. Аж смішно.

Я пробувала одягати спортивні топи, яких у мене багато. Не всі підійшли, оскільки мають бути відносно вільними і ніде не перетискати грудей. Але все ж якийсь один встиг наробити шкоди – утворилось затвердіння, в цьому місці грудь почервоніла (таке ніби капілярчики видно). І піднялась температура. Спершу я подумала, що в мене просто болить спина, але потім зрозуміла, що це так ломить від 38.2, коли почало морозити неподєцки. Я не зразу зрозуміла, що сталось.

Чи можна годувати при підвищеній температурі в мами? Так, можна. А при лактостазі навіть треба.

Що може бути причиною лактостазу? У мене були різні випадки:

  • Перетиснула топом;
  • Спала на грудях і знову ж таки перетиснула;
  • Малявка довго не їла, груди ду-у-уже набрали, а я не додумалась зцідити.

Що робити, якщо утворилась ґулька? Прикладати дитину якнайчастіше і старатись годувати в такій позиції, щоб підборіддя немовляти торкалося болючого місця. Так воно мінімально масажуватиме затвердіння, вивільняючи молоко зі забитої протоки. Також до годування варто випити чогось гарячого, аби розширити протоки + прийняти гарячий душ, трішки розмасажувавши хворе місце (не сильно!). Після годування потрібно зняти набряк. Тут і стала в нагоді наука лактолога з пологового – прикласти охолоджений відбитий листок капусти (десь на 15 хв., тоді можна ще один). Ще іноді читаю про те, що добре допомагає Траумель, але за своїх чотири лактостази ні разу не користувалась ним.

Біль у грудях під час затвердінь не зникне одразу, коли ви прикладете капустяний листок. Має минути десь 2-3 доби. Але температура знижується значно швидше. Інакше я б не знаю, що робила: мала плаче, хоче на ручки, а я ледь стою на ногах від поганого самопочуття, голова крутиться, кістки ломить… І нікого нема поруч… Просто мєчта! Тому старайтесь не допустити такого зі своїми грудьми. Бо іноді це може закінчитись взагалі печально – гній, мастит і хірургічне втручання. Я бачила, що мені все вдається владнати самостійно і йду на поправку, тому консультанта з ГВ не викликала. Але якщо ви не впевнені у своїх силах, то краще одразу сконтактуйтесь зі спеціалістом, якщо не хочете мати порізані груди або ж взагалі припинити годувати… *я не лякаю, то все справді дуже серйозно*. Тут є Група підтримки грудного годування або для львівських Львівська група підтримки ГВ. Консультують навіть віддалено.

11958164_1030895080262968_1563042366799848454_o

Загалом, механізм ГВ простий: попит породжує пропозицію. Тобто якщо у вас мало молока, то потрібно частіше прикладати. Все, що дитина виїсть, наступного разу прибуде знову в такій кількості. Не потрібно доціджувати грудку до пустоти (взагалі не розумію, як таке можливо, адже молоко виробляється безперервно), інакше малюк наступного разу знову все не виїсть і знову в грудях буде “пєрєбор”.

У мене проблем із лактацією фактично не було, пощастило мені. Хіба оті 4 лактостази і тріщини на початку. Молока було завжди достатньо. Ще донедавна могли навіть бити фонтанчики такими цівочками з кількох проток одразу, Юстя нервувалась, бо давилась ними (у таких випадках кажуть годувати лежачи на спині, а дитину зверху на себе класти). Тому відпускала груди і фонтани лупашили їй в очі, ніс, та взагалі по всій голові, поки я встигала зорієнтуватися і закрити пальцем чи пелюшкою сосок. Якщо це траплялось дома, то ще півбіди, а от десь “на виїзді”… Я завжди ризикувала потонути у власному молоці або оббризкати ним дитину чи навіть когось поруч бугага.

Вдома мама всіляко повторювала: “бережи груди!”. Казала закутуватись в рушник одразу після душу, щоб десь не простудити їх (не впевнена, що це взагалі можливо). Потім ми дійшли компромісу, що все ок, просто треба менше панікувати.

Перші місяці Юстина їла дуже по-різному: іноді мирно і довго, іноді з криками і потроху.

Які “грудні” ситуації мені запам’ятались найбільше?

Жадно їсть 2-3 секунди, тоді відпускає груди і починає кричати, тільки їй підсунеш цицю – знову ненаситно на неї накидається, але за кілька секунд відпускає і плаче. Що я робила в таких випадках?

1. Давала їй відпочити і заспокоїтись, дійсно зголодніти. Для цього ми припиняли годування і починали ходили по хаті.

2. Іноді спрацьовувало просто дати можливість випустити повітря – тримала стовпчиком і легенько підстрибувала з нею вверх-вниз, міцно притиснувши животиком до себе. Вона відригувала і далі їла нормально.

– Після 3-3,5 місяців мала почала щось видумувати 🙂 і лежачи смирно їсти їй стало нецікаво. Вона почала вигинатися і відвертатися, хоча я точно знаю, що голодна і час їсти-спати. Тому тепер іноді доводиться брати її на руки і годувати сидячи, підколисуючи. Або ж навіть ходити по хаті і підтанцьовувати. Якщо вже і таке не допомагає, то є ще дивніше рішення – дитина лежить на спині, а ти нависаєш над нею, ніби зібралась віджиматись. Вона присмоктується, заспокоюється і тоді можна легенько перекочувати на бочок поруч. Чого тільки не зробиш заради власного дитяти!)

– Деколи може бути жарко чи холодно і тому малявка відмовляється їсти, хоч і пора. Тоді я її роздягаю/одягаю, під шию ставлю пелюшку, аби моя рука не липла до її шиї, легенько дую на неї (особливо в таку аномальну львівську спеку, як зараз).

А найбільше спрацьовує віддати капризну дитину в руки комусь із хатніх! Не проходить і кілька хвилин, як мені приносять малу зі словами “вона шукає в мене цицю”.

Одне слово, ІМПРОВІЗУЙТЕ!

В принципі, якщо розібратись, то все з ГВ зрозуміло. Але якщо не цікавитись до пологів цією темою, то не факт, чи пощастить так, як мені. Основні питання треба хоч загально, але дослідити, якщо хочете, щоб ваша дитина отримала купу корисності разом із грудним молоком, а ваші кишені не спорожніли. Бо це так спрощує життя: груди завжди з вами, вони безкоштовні і нелімітовані 😉

А взагалі, як на мене, багато чого залежить від настрою – я налаштовувала себе на те, що годуватиму грудьми і що все в мене буде добре. Так і сталося. Тому ніколи не нагнітайте і боріться за таке чудове та природне явище! Повірте, воно того варте, коли бачиш усмішку дитяти, яка відірвалась на секунду від грудей, щоб поулибахатись мамі 🙂

13524457_1072556509459432_9116515255802452143_n

Related Posts

Facebook
Facebook
YouTube
RSS

0 thoughts on “Про грудне вигодовування на хлопський розум

  1. Христина says:

    В мене накопичилася купа запитань щодо бюстгальтерів)
    Начиталася, що потрібно носити спеціальні до пологів, як тільки груди починають збільшуватись під час вагітності, і ще інші на ніч одягати для підтримки, ну для вигодовування окремі само собою…Але щоб купити кожного виду якісних хоч по парі – це ж море грошей( Як з ситуції виходили Ви? Які, на Вашу думку, вартує купити, а без яких можна спокійно обійтися?
    А, і ще читала, що бюстгальтери для годування мають бути обов”язково без кісточок, щоб не перетискали грудей. Це, мабуть, так? Маєте з кісточками чи без і чи зручно в них (про H&M все зрозуміло)?

    • mamuncya says:

      Йой, до пологів? Справді?.. Я носила звичайні свої бюстики з кісточками, пуш-апами і т. д., поки не народилась Юстина. У пологовому одягнула ліф для годування і з того часу я постійно в ліфчиках, навіть вночі (молоко підтікає, тому ношу завжди разом із лактаційними вкладками). Маю кілька штук з тими штучками, що відщіпаються, аби годувати. Ще маю топи спортивні і звичайні ліфони м’які. Це все без кісточок. У них мені зручно і вдень, і вночі. Взагалі після пологів лише кілька разів одягала тверді бюстгальтери з кісточками і то тільки тоді, коли знала, що не доведеться годувати за час їх носіння. Тому я б радила купити 2 бюстика (темний і світлий) для ГВ і не паритись. Поки один буде пратись-сохнути, інший носитимете 🙂

  2. mamuncya says:

    Врахуйте, що ви постійно годуватимете дитину і вам має бути зручно дістатись грудей. Так, щоб при годуванні нічого не тиснуло. Малявка їсть і вдень, і вночі. Кожних півгодини-годину спочатку.

  3. Христина says:

    Ого, кожну годину вночі? Коли Ви спите?)
    Читала, що якщо пізно ввечері дитину покупати так, щоб вона втомилася (дати можливість добре подригати ручками-ніжками) і перед тим зголодніла, а після купання добре нагодувати, то має спати до ранку) Але то напевно стосується трішки старших діток, які вже не так часто хочуть їсти? Цікаво, зі скількох приблизно місяців така “схема” починає діяти?)

    • mamuncya says:

      Нє, я щось неправильно висловилась. Вночі діти сплять краще 🙂 моя встає кожних 2-3-4 години нічкою, аби підкріпитись. Я висипаюсь всігда, бо щоб погодувати грудьми мені не треба бадяжити кашку 😉 Підсунула до себе, поцьмакала, спить далі. Стосовно “вимучити” – то не про малих дітей. Але сон – це дуууже індивідуально. В моєї коліжанки дитьо з місяця спало по 5-6 годин безпробудно. Моя ж такі акції рідко влаштовує. А ваша дитина буде ще по-іншому, тут не вгадаєш)

  4. mamuncya says:

    Ну і кажуть іноді, що спати до ранку трохи зле. Нічні годування впливають на лактацію. Якщо моя не проснеться поїсти, то в мене набере молока так, що я спати не зможу. Тому хай краще встає 🙂

  5. Христина says:

    От-от для мене стане актуальним питання вибору бюстгальтера для годування і саме питання полягає в тому, як не помилитись з розміром. Кажуть, що вибирати треба в останній тиждень перед пологами (але ж тут може і не вдатися точно розрахувати – раптом маля пороситься на світ на 39 тижні) і чашки мають бути більші,ніж “поточні”, а об”єм під грудьми менший, бо грудна клітка після поголів мала б звузитись…Ну але наскільки то всемає бути більше-менше? Розумію, що то все індивідуально, але просто не знаю,на що маю орієнтуватись…Порадьте, будь ласка!

    • mamuncya says:

      Я вам скажу, як було в мене: розмір абсолютно не змінився. Багато мам-коліжанок кажуть, що груди збільшились ще й як! Але не в мене)) Та й дуже схудла після пологів, то може і це далось взнаки. Я б вам казала купити білизну опісля. Тобто можете придбати один недорогий станик для пологового і перших днів, а далі вже когось відішлете за потрібним розміром чи замовите в Інтернеті. Власне в мене був один бюджетний ліфон, решту докупила постфактум.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *