Ще будучи вагітною я вишуковувала в неті всілякі цікаві і живі сторінки реальних мам, які пишуть і показують реальні історії про своє життя. Все співставляла зі своєю пузатістю і відчуттями. Мені було легше, коли розуміла, що болячки і питання перегукувались.

Ближче до пологів я дивилась всілякі відео про роди, але без деталізації процесу. І завше, завше сльози котились горохом, коли дитинка плюхкала лікарю в руки. То були сльози радості, бо знала, що от-от і мене таке чекає, але не могла собі того ніяк уявити.

Потім з’явилась Юстинка, наш малюсінький птєньчик, який мало проявляв цікавість до світу у свої перші дні-тижні життя. Але цікавість до неї проявляли ми. Особливо хотілося дізнатись, коли що нас чекає. Коли вона засміється? Коли почне спати більше 3-4 годин? Коли сяде і піде? Коли почне їсти щось інше, крім грудей? Я все-все хотіла знати, тому вишуковувала в неті групи, сторінки і блоги, де реальні мами писали реальний досвід. Вдавалися в деталі, описували цікаві ситуації, вказували вік дитяти. І чекала, чекала, коли ж моя мала інопланетянка буде такою ж несподіваною і захопливою, як їхні дітиська… Особливо тішилась, коли знаходила таких україномовних мам. Зараз кожна друга щось пише, як мені кажуть іноді, коли мова заходить за Мамунцю. Але кожна друга пише по-своєму. Тому…

Тому сьогодні буде пост про вас. Про тих, хто начитавшись моїх роздумів, вирішив і собі щось писати. Сьогодні про тих, хто не знає, хто така Мамунця, і писав задовго до появи цього блогу. Сьогодні про тих, хто може ніколи і не знатиме, що взагалі про них тут хтось писав. Ділюся мамськими сторінками, які читаю сама, може ви для себе відкриєте нову ціль для поїдання літер і лайкання знимок 😉 Читаю я українок і переважно українською, уж звиняйте, любітілі .ru 😛

Зростаємо разом – це історія про Смурфа, який фактично ровесник з Юстьою, тому дуже багато тем мені страшенно цікаві. Пости завжди лаконічні і вузькотематичні. Люблю читати, бо чотко всьо, ніякої водички – текст легко візуалізується в голові.

Кізонька. Бложик ще свіжий, тому пости з’являються рєдко. Но мєтко! Чому “кізонька”? Бо так авторку кличе чоловік 🙂 А блог взагалі про хлопчика Андрійка, який вже має 4 місяці. Мама носить цього красеня в слінгу, до речі.

Блог Одной Мамы – знайшли одна одну в мамському пабліку. Автор цього блогу організувала групу для мам-писак в Україні, за це великий респект. Також разом із “однією мамою” ми проходили челендж для зміцнення м’язів пресу – було круто! Найбільше мені подобаються всілякі в’язані милості, які своїми руками створює авторка. Черпаю натхнення з цієї сторінки. Ну і купу лайфхаків, які завше гарно проілюстровані.

Мандрівки з малюком – тематичний блог про подорожі. Також “рєдко, но мєтко”. Завжди захоплююсь людьми, які наважуються подорожувати з маленькою дитиною. Респект і уважуха! І за блог дякую, бо поради в точку.

SofiKo: Travel-блог мамы и прочие интересности. А тут ви знайдете красиві краєвиди і корисні поради про сімейні мандри. Автор навіть умудряється знімати влоги *відосікі*. Читаючи ці замітки, розумієш, що все реально, треба тільки купку грошей, вагончик часу і волшебного пєнделя. Насправді, просто треба захотіти і викроїти трохи своїх планів на подорожі, бо нема нічого приємнішого, ніж пізнавати нове, нмсд. Для чого ж живемо?

Мамські казки – тут про ту сторону материнства, яка спонукає задуматися. Не завжди мегапозитив, скоріше навпаки. Але така реальність, а чо… Куди діватись.

Щоденник матусі – це Лук’ян, якому більше року, і його світ. Подобається деталізація описів: конкретно, що їв, що казав, що робив. За такими блогами я полюю.

Bad Mama – гуру мамського блогерства в Україні, я б сказала. Мама двохрічної Єви організувала величезний блоговий портал для українських матусь. Вона розколола Бедмаму на дві сторінки – особисту Bad Mama i групову Bad Mama Club. На останній зібрані сучасні думки сучасних мам. Історії тематичні і короткі. Часто хочеться “підписатись під кожним словом”. Шкода, що здебільшого російською.

Polinas Mommy – не важко здогадатись, що це бложик мами Поліни. Історії переважно кумедні, що я дуже люблю *ржать люблю очінь-очінь*. І є суржик. Більше, ніж в мене 😉 Але мені він тільки додає колориту.

Звідки беруться мами? – тут і багато роздумів, і багато практичної сторони. Головний герой Данилко, якому вже минуло півтора року. Веселий хлопчик і великий цицькоман – трохи не дає мамі виспатись ночами.

Вітуся-мамуся – тут про досягнення і побут Микити, якому 5 місяців. Веде блог слінгомама. Ми знайомі в реалі, тому читати пости вдвічі цікавіше.

Мамський блог на BBC – грамотні і продумані статті на актуальні для батьків теми.

Лілія Криницька – дописи Лілії зривають овації в групах, де тусуються мами. І це логічно: кожна нова тема блогу до болі знайома, є багато діалогів, порівнянь. Смачно почитати. Обожнюю грамотність у всьому, яка присутня в авторки. Кожна нова стаття з’являється на http://gazeta.lviv.ua в середу – теж хороша традиція.

Odessa Five – а цеее… А це сторінка мами-одеситки, яка народила в червні 2016 року п’ятірню. Зауважу, що вона годує їх грудьми, щоправда зціджується, як це не дивно. Ви тільки уявіть, скільки часу і зусиль треба прикласти для того! Респектіще!

Цей список можна продовжувати і продовжувати… Я щоразу для себе відкриваю когось нового та особливого. Думаю, і ви маєте власну підбірку, – діліться в коментах до цього посту або до посту на сторінці facebook.com/mamuncya. Пишіть, кого читати вам найцікавіше і чому 😉