Як я вже згадувала на сторінці Facebook, на острів Мадейра, що розташований в Атлантичному океані і належить Португалії, летіти нам потрібно було трьома літаками: спершу зі Львова до Києва, тоді одразу пересадка на Мюнхен, ночівля там у готелі і літачок до Фуншалу (столиця острова Мадейра) наступного дня.

Розглянемо по черзі ці три перельоти.

Львів – Київ (Міжнародні авіалінії України)

Літак вилітав о 7:00 зі Львова до Борисполя. Рануватенько! Зате вже об 11:00 (за європейським часом) ми мали бути в Мюнхені. Єдине, що мене смущяло, – це затримки всілякі. Я трошки мандражувала, що рейс відмінять чи перенесуть і ми не встигнемо на мюнхенський літак із Києва. Та і частенько про МАУ чула всілякі не дуже гарні відгуки, що теж додавало свого.

Connecting flight

У Facebook є класна група “Lviv Travel Club”, де мені, нубові, пояснили, що це в нас один авіарейс, відповідно посадкові талони одразу до Мюнхена і якщо літак зі Львова затримають, то в Києві нас почекають або пересадять на інший рейс, наступний. Тобто це пов’язаний політ і, по суті, нам нічого боятися. Головне за добу добратися до Німеччини, бо на наступний день у нас інший рейс. Тобто Львів-Київ-Мюнхен – це все МАУ і квиток один. Посадкових талони – два.

Але! Якщо ви купували окремо два квитки і вони між собою не пов’язані, то ніхто вас чекати не буде. І пересаджувати чи давати готелі теж. Не провтикайте і не запізнюйтесь.

Реєстрація на рейс онлайн

Я скачала додаток цієї авіакомпанії, в якому успішно здійснила чек-ін за два дні до вильоту. Потрібно було ввести дані паспортів (у нашому випадку закордонних, хоч перший рейс і внутрішній, тобто Україною летіли). У додатку одразу збереглися посадкові талони з QR-кодом.

Якщо клікнути на квиток, то показує час посадки, час вильоту, місце кожного пасажира. Можна окремо відкрити код, щоб він був більшим. Листати вправо-вліво теж дуже зручно. Так що добре, що я встановила додаток, а не відкривала собі з електронного листа окремо.

Потім при авіабезпеці і посадці на борт треба було підставити смартфон під сканер і все.

У Львові все відбулось дуже просто, я детально розповідала що за чим у цьому відео, тому переглядайте, кому цікаво, аби тут не повторюватися:

Політ до Києва: 1 година 15 хвилин (Юстя заснула після зльоту і проспала весь політ).

Далі в нас була пересадка на Мюнхен і на все про все ми мали 1 годину 25 хвилин.

Київ – Мюнхен (міжнародні авіалінії україни)

До Києва ми прилетіли вчасно, о 8:15 і вже о 9:40 мали вилетіти до Європи. Для цього ми швидко вийшли з літака (хоча тут залежить від того, як люди будуть рухатися, тому добре мати передні місця, відповідно чек-інитися одразу, а не тягнути до кінця). Далі ми сіли в автобус, спустившись по трапу з літака. Автобус заповнився швидко і ми зробили “коло пошани” біля літачків, під’їхавши під вхід в аеропорт. Нам потрібно було піднятися ескалатором на третій поверх аеропорту Бориспіль, оскільки там всі міжнародні вильоти.

Куди йти по прильоту в бориспіль?

чек-ін

Квитки були на руках. Ми спитали працівницю аеропорту, куди нам ставати на Мюнхен, але забули уточнити, що посадкові маємо на смартфоні. Вона нас відправила поза чергою на одну стійку чек-іну, бо ми з дитиною, але ми постояли там 3 хв. і зрозуміли, що то не то, бо тут реєстрація, а нас вона вже не цікавить (ручна поклажа же ж). Нам потрібно було стати в чергу на перевірку нашого багажу. Тому пам’ятайте: якщо у вас є електронні посадкові талони і нема багажу, який треба здавати, то одразу йдіть на авіабезпеку, черга до стійки реєстрації вас не цікавить.

авіабезпека

Знову спитали працівницю і вона поставила нас у меншу чергу (для “особливих”), бо ми з дєцком. Інша черга була кілометрова…

Ну, тут все просто: зняти годинники, пояси, телефони, паспорти, куртки, шарфи. Тупо все скласти на стрічку. Ерго-рюкзак (іноді не вимагають) теж треба було зняти. Юстя пройшла сама, тоді я. Швидко все вдягнули назад на себе і помчали до паспортного контролю.

Паспортний контроль

Не встигли стати в чергу, як люди самі зініціювали “з рєбьонкам нє стойтє, ви што” і пропустили нас вперед. Десь людей десять. Прикордонник спитав, куди летимо, і більш нічого.

Скільки часу тривала пересадка?

Ці всі переміщення та контролі зайняли нам 45 хв., тобто біля д’юті фрі ми опинилися о 9:00 і вже о 9:05 почалась посадка на борт. Зауважу: ми рухались дуже швидко!

Біля входу в хобот була рамка перевірки ручної поклажі, куди треба вставляти валізу для перевірки відповідності габаритам та вага, але нас ніхто не перевіряв, як і решту пасажирів. Із черги стюардеса попросила лиш одну жінку з дуже великою валізою зважити її скарби. У нас же був перегруз 100 грамів 😂 Про те, що я брала зі собою, розповідала в цьому дописі, читайте.

Політ до Мюнхена: 2 години 35 хвилин (Юстя бавилась із хлопчиком попереду ламінованою інструкцією в літаку, час пройшов швидко).

– Погода в Мюнхені… непогана, – сказав пілот і ми пішли на зниження.

Привіт, Мюнхен!

Ми прибули до пивної столиці об 11:00, аж не вірилось, що ще кілька годин тому виходили з хати 🙂

Після прильоту нам потрібно було поспілкуватися з митником англійською мовою, тому будьте готові:

• розповісти мету поїздки;
• показати бронь готелю;
• показати квитки на подальшу мандрівку та зворотні квитки;

У нас все дуже випитували, я не очікувала. Дівчина була дуже строга і терпеливо чекала, поки я знайду зворотній квиток до України в листах смартфону (wi-fi не законектила ще, тому добре, що мала все збережене). Також нас питали бронь готелю вже на Португалію, але такого щастя в мене не було. Це їй не дуже сподобалось, але так-сяк пічєтку влупила і ми вийшли у світ ковбасок. Не знаю, що робити, якщо ви не дуже знаєте англійську, але постарайтесь основні фрази підівчити. Говоріть правду 🙂

Далі був чудовий день у Мюнхені, але це не тема цього допису. Може якось іншим разом із фоточками 😉

Мюнхен – Фуншал (Condor)

В аеропорту Мюнхена можна заблудитися, він достатньо великий і є два термінали. Мій Google асистент підказав, куди потрібно йти нам.  От перевага онлайн чек-іну. Також можна спитати в працівників, які надають інформацію.

На авіабезпеці нас покликали без черги, було незручно пропікувати кожен PDF-файл окремо (треба було теж пошукати додаток собі).

Потім нас дуже обшуковували: Юстю треба було зняти, весь її хавчик висипати з торби в кошик, а мені руки в сторони… Так, так, мене перевіряли тією штукою спеціальною, в той час Юстина стояла збоку і плакала, бо Петро був зайнятий вивалюванням їжі на стрічку і запаковуванням назад. Але коли Юстинка побачила, що цьоця нічого поганого мамі не робить, а лиш якимось пристроєм водить по тілу, то навіть зацікавилась і замовкла здивовано. І руки, і стопи, і долоні… все перевірили. Підозріло виглядали ми, мабуть 🙂

Хоча, зауважу, жінка була дуже люб’язна і класно було, що я могла до Юсті говорити все, що хочу, українською.

Політ на мадейру

Далі був політ. Condor – чудовий авіаперевізник! Що мене потішило і здивувало:

1. Юсті дали подушку для спання поюзати спеціальну.
2. Також їй подарували слинявчик із звірятами цієї компанії + іграшку–оленя!

3. Над сидіннями через кілька рядів висіли монітори, на яких впродовж мандрівки показували дуже багато файного: спершу правила поведінки на борту (дуже оригінально, бо з приколами і відомими персонажами, як от Мерилін Монро, Чарлі Чаплін та ін.), тоді карту світу, де ми зараз пролітаємо (що видно з вікна і з якої сторони), а також крутили всякі фільмєци (але для того треба було мати навушники).

Їсти не давали, хоч ми летіли довгенько. Мабуть, до 5 годин польоту не годують (якщо ви додатково не берете їжу при купівлі квитка, тобто преміум, а не економ звичайний). Літак виглядав значно краще, ніж український.

Політ до Фуншалу: 4 години 30 хвилин.

Що робила Юстя впродовж польоту?

Я в шоці, але вона не рвалась бігати по салону. Жодного разу. Один разок ми ходили в туалет і все. Вона їла, читала книги та журнали. Взагалі, я сподівалась, що вона кілька годин польоту спатиме (бо ми прокидались о 6:00), але ні. Доця заснула за 10 хв. до прильоту, епік фейл))

З нами на борту були ще дітки, всі поводились майже так само. Нікого не було чути і ніхто не ганяв. Взагалі, такий переліт абсолютно не страшний, якщо є циця 🙂 А ще в мене була класна футболка:

Я не уявляла собі, шо 4 години в замкнутому просторі і ще й на одному місці можуть пройти безболісно для батьків)) Тому не накручуйте себе!

висновки

Вовків боятись – в ліс не ходити. Всі літають із дітьми, це нормально, головне не думати про те, що подумають інші, і слухати свою дитину. Ви ж не будете ігнорити її бажання? Та і не вперше бачите свого малюка, тому точно знаєте, які прийомчики можуть допомогти в разі чого.

Я б радила не набирати іграшок, видумувати забавки на ходу, розповідати всілякі історії , співати тихенько, розказувати вірші. Годувати грудьми! “Апять вона про ті груди”, да?))

А, і ще. Ми одягали на дорогу підгузник, бо іноді могли бути черги в туалет. Щоб не було аварії раптом. Решта – квіточки. Хай все пройде чудово!)

Якщо є питання – пишіть, радо відповім.

Поки все. Далі вже нарешті доберусь до острова і фотографій 🙂