Вагітність і ГВ: відлучати чи годувати? Мій досвід.

В неті можна натрапити на різну інформацію стосовно годування грудьми та настання чергової вагітності. Часто пишуть, що терміново потрібно відлучати, буцімто плід недоотримає поживні речовини, бо їх відбирає лактація і мама “працює” за трьох. Ще частіше негайно згортати радять лікарі (через що мені дуже сумно, насправді, якщо нема на те поважних причин), мовляв, скорочення матки можуть спровокувати викидень. Також буває “чув дзвін, а не знаю, де він” і вагітні бігом женуться завершувати ГВ, бо годувати під час виношування дитини не можна, а чому не можна – хто зна… Насправді, це діло кожного – скільки часу годувати і як діяти при появі двох смужок на тесті. Але розкажу вам нашу історію.

Чи можна завагітніти при годуванні грудьми?

Серед моїх бездітних друзів побутує кумедна думка, що якщо ти годуєш грудьми, то в тебе нема місячних, а якщо нема місячних – то не можна завагітніти 😀 Не знаю, хто це придумав, але то неправда. Можна завагітніти, коли у вас активне ГВ. Знаю випадки, де так траплялися порічки “випадково”.

Справа в тому, що овуляція настає швидше, ніж менструація, а отже запліднення відбувається до того, як починаються критичні дні. Таким чином можна гарненько втрафити якраз 😉 Плюс, цикл у всіх мамусь відновлюється по-різному: в когось дійсно відсутня менструація аж поки не згорнути ГВ, в когось через місяць-другий після пологів, а в когось посеред активної фази годування грудьми. У мене, наприклад, в 9 місяців доці вернулися “гості з Червонограда”, ми повним ходом годувалися. Завагітніли ми значно пізніше, в її майже 2 роки.

Зміни в організмі мами

кусання грудей під час вагітності

Якраз тоді, коли ми дізналися, що чекаємо другу дитину, Юстина почала кусати груди при годуванні. Зауважу, що до цього таке траплялось в нас лише один раз, десь до року. Тоді я затуляла їй носик пальцями або притуляла до грудей і вона відпускала сосок (без доступу до повітря вона не могла продовжувати їсти). Хоча у “Львівській групі підтримки ГВ” мені написали, що це не дуже вдала ідея. Що ж, вдала чи ні, але тоді моментально допомогла, – доця за кілька разів перестала кусатися. Та і прочитала я про неї в цій же групі від когось, чиїй думці довіряю.

Тепер, коли Юсті було майже 2 роки і вона знову почала кусатися, я почала вже з нею говорити про це. Але ніц не допомагало. Тому написала пост “рятуйте-допоможіть” у вищезгаданій групі і мені порадили робити тривалу паузу після кусань, але не на 2-3 хв., як раніше я практикувала (думала, цього досить), а мінімум на півгодини.

Думала, що Юстя за той час сплачеться гіркими сльозами, адже цицю вона обожнює і їсть  (їла) досить часто. Але на моє величезне здивування вона відреагувала досить непогано. Я казала їй “ти кусаєш мене, отже я тобі “діді” не даю”. Звісно, були сльози печалі. Жаліла її, казала, що розумію, що їй сумно. Пояснювала, що мамі боляче. Гладила і заспокоювала, а далі ми йшли займатися чимось іншим, я пропонувала їй їсти-пити і все більш-менш розрулювалось. Вона без проблем переключалась на щось інше. Істерик і вимагань грудей не було. І таким чином, до речі, інтервал наших годувань трішки відтягнувся. Щоправда, коли вона кусала груди перед сном, то доводилось її забаюкувати в ерго, що мені не надто комфортно було через нову вагітність.

Вже пізніше на одній чудовій мамській зустрічі (“Молочний ланч у Марселі”), мені підтвердили, що дитина може кусатися з настанням нової вагітності, адже вона відчуває зміни в організмі матері. Чи то молоко трішки змінює склад, чи що, але дитинка це розуміє. Не соупадєніє, одним словом 🙂



чутливі соски

Збільшення інтервалів годувань у певній мірі зіграло мені на руку, бо хоч відлучати я і не збиралась, але груди стали достатньо чутливими і годування перших кілька секунд приносило невеликий дискомфорт. Зараз, на 9-10 тижні, досі початкових 10-15 секунд прикладання мене болять соски. Але терпимо, воно минає. Ці відчуття нагадують мені початок лактостазу – коли починаєш відчувати груди під час прикладання, воно болить, але водночас є полегшення від вивільнення молока з грудей.

Крім того, мене дратує, що вона рукою теребить вільний сосок, але тут сама винна, що не присікла це раніше.

відлучати чи годувати?

В Юсті ще нема останніх чотирьох зубів, тому про жодне відлучення і мови йти не може. До того ж, найпростіший спосіб вкласти її спати – це дати цицю. Не знаю, на які муки мало б перетворитися щоденне вкладання в ліжко, якби в нас не було грудного вигодовування. Піднімати не можу, бо важко. Від колисання в ліжечку Юстина ніколи не засинала (та бо вона там толком і не спить, насправді). Казочки і пісеньки на неї теж не діють. Єдиний мирний спосіб – слінг і походити по хаті, але, знову ж таки, я ж вагітна, а вона важить 11 кг… Добре, коли є бабусі-дідусі-вуйки-цьоці-тати на підхваті. Але це не наш випадок.

Плюс вночі я і чоловік хочемо спати, тому спільний сон та грудне вигодовування – наше все.

Тому про відлучення я і близько не думаю. Хоча всі навколо тільки про те і питають 😂

тандем

Єдине, в чому я сумніваюся, це тандем. Я не впевнена, чи хочу годувати двох малят одночасно. З одного боку ніби “а чому б ні?”, з іншого “а я стягну?”. Але що тут загадувати наперед? Поживемо – побачимо. У будь-якому випадку буду робити так, аби було комфортно і доці, і мені. Раптово згортати ГВ, мазати груди зеленкою чи іншою фігнею, заклеювати соски пластирем, залишати на кілька днів бабусі – ні, ні, ні. Це все не про нас. Тільки поступово і тільки без травм для обох сторін.

І якщо в нас і справді буде тандем… То мені по цимбалах, що думатимуть про це інші. По-перше, ГВ – особиста річ. По-друге, цицяння тодлера і цицяння новонародженого – це абсолютно різні речі. Про годування старшої дитини ніхто може і не здогадуватися, адже воно вже не відбувається на кожен писк. По-третє, якщо це буде добре для мене і для малявок, то в чому проблема? Я не з тих, хто буде змінювати своє рішення через всілякі забобони-плітки-шушукання, хоча загалом я дуже чутлива до думки оточуючих.

Як було в коментах: “мама-блогер із довготривалим ГВ, а якщо ще й тандем, оце буде!”. Треба думати про рейтинги, друзі, треба 😂 Нє, насправді, я тільки тішуся, що моя звична історія може стати для когось переломним моментом чи вдалим прикладом.

якщо таки відлучати…
перший триместр

На вищезгаданій зустрічі нам також сказали про те, що раптове відлучення в першому триместрі може навпаки спровокувати викидень, тому перш, ніж поспішати, добре подумайте.

другий триместр

Десь із 4 місяця вагітності (+-16 тиждень) починає вироблятися молозиво. І саме тоді настає найбільш сприятливий час для відлучення, якщо ви раптом вирішили це зробити. Тобто найкраще – в середині вагітності, другий триместр. Якраз тоді (20-23 тиждень) настає так званий “сухий період” і дитина може відмовитися від грудей.

Детальніше можете почитати ось у цій чудові статті від львівських консультантів: http://www.lactation.lviv.ua/single-post/2017/06/01/breastfeeding-and-pregnancy

 

третій триместр

Мабуть, у всіх одразу виникає питання: а як годувати з величезним пузом? Це взагалі зручно? Мені ще рано казати, бо його нема 😊 Але в теорії бачила цікаві пози. І загалом готую Юстю вже зараз – вона знає, що в животику є дитинка і по ньому товктися не можна. Перелазить через мене нижче, в ногах, кажучи “коїна” (“коліна”), “зівотик ні” (“животик ні”). Думаю, пристосуватися можна спокійно.

Та все ж, відлучати наприкінці вагітності теж не бажано, адже старша дитина може асоціювати цей процес із появою братика чи сестрички (буде ревнувати, адже відлучення від того, що тобі таке близьке і дороге, – це, як не як, стрес). Крім того, за такий короткий період дитина може ще не втратити навиків смоктання і після народження ще одного малюка знову почати прикладатися. Тобто, марно старались))

То “так” чи “ні”? 🙂

У будь-якому випадку слід дивитися на власне самопочуття та самопочуття вашого “грудничка”. Якщо і відлучати під час вагітності, то обов’язково поступово, аби все минуло якнайлегше для обох сторін. Ні вам, ні малюку не треба таких шокуючих обставин, погодьтесь.

Зетс вай ми нікуди не спішимо з Юстиною і успішно продовжуємо собі робити те, що нам добре. А там покаже час. Хоча з тими болями сосків наші інтервали помітно розширилися і доця тепер їсть переважно на сон та вночі (до вагітності було зна-а-ачно частіше). Їй два роки.

Related Posts

Facebook
Facebook
YouTube
RSS

2 thoughts on “Вагітність і ГВ: відлучати чи годувати? Мій досвід.

  1. LiAnna says:

    Доброго дня! Почитала Вас) все як у нас) перший малюк 2 р, ще на гв, я зараз вже на 6му місяці другий раз) поступово пробувала відлучати, залишились тільки цьмакання на сон, інколи і без, і обов’язково вночі 1-3 рази, залежно від вологості в приміщенні і як гарно наїлась дитина на ніч) от тільки півтора тижні тому стався збій: в малої піднялась температура до 39 і вона буквально висіла на грудях три дні, зараз трохи минулось, але при найменшому стресі дитина просить «цям-цям». Чесно, місцями напрягає і хочеться чим швидше з тим завершити, а часом сльози навертаються на очі, і розумію, що може я є більш залежна від того інтимного мамського контакту з малою, ніж вона сама… я ще також не вирішила, чи буде в нас тандем, чи все таки гв припиню, але що мені порадив наполегливо сімейний лікар, то проконсультуватись з лактологом на рахунок того, наскільки сильно вдарить по гормональному фону матері оцей невеликий відносно розрив між гв першої та другої дитини… приблизно так) багато вам понаписувала, вибачте))) ще раз дякую за ваш допис)

    • Мамунця says:

      А вам дякую за коментар! Бачите, буває і так, що плануєш одне, а виходить інше. Думаю, що ви знайдете оптимальне рішення для вас обох, може, ще й справді не готові) Бережіться!)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *