хвороба лайма при вагітності

Хвороба Лайма при вагітності та ГВ: моя історія

Одного літнього вечора вже в ліжку в напівтемряві я зрозуміла, що щось є в мене на п’ятій точці. Попросила чоловіка глянути, що то таке: чи раптом не кліщ, бо не можу сама побачити. Муж подивився, підтвердив здогадки і пішов у ванну по пінцет, щоб витягнути з моєї сідниці кровопивцю.

Вдалось все легко, як і завжди. Так, я кажу “як і завжди”, бо цей чорний паразит був далеко не перший у моєму житті. Я вже писала в соцмережах, що ми часто відвідуємо ліси чи парки, часто сидимо на траві і не тільки. Тому в тому, що на моїй шкірі опинився кліщик, я не побачила нічого страшного. Буденність, не інакше. У мене тоді був 25 тиждень вагітності. Заліз він вдень ще, а побачила я аж ввечері.

реакція на укус кліща

Але вже за тижнів два-три зрозуміла, що, мабуть, не все так легко обійдеться цього разу після укусу. Причинне місце ледь почервоніло і я відчувала, що щось у мене на дупі є, коли сиділа. Але на пляму еритеми воно не було схоже. Думала, що просто реакція на укус невелика, може щось недобре витягнули.

Мастила кілька разів йодом (як виявилося, це хибна дія) та й все. А вже за місяць після того, як ми витягнули кліща, побачила в дзеркалі, що пляма збільшилась і досягнула розмірів майже 10 см у діаметрі (на початках було менше 5 см). Тобто основне червоне невелике і від нього таке ніби прозоре по колу з розмитими краями. Воно мене не свербіло, та й не заглядала.

відвідини інфекціоніста

Зрозуміла, що треба таки до лікаря і поїхала в інфекційну лікарню на прийом до спеціаліста. Я ще вагалася, чи треба мені скерування від сімейного і навіть заходила по дорозі на зупинку в амбулаторію, але велика черга і мінімум вільного часу на поїздку розставили свої цятки над “і” – поїхала прямо в приймальню на Мечникова, без нічого.

Подзвонила у дзвінок приймальної і трішки зачекала на вулиці, поки мене покличуть. Ще перед прийомом був хворий на кір у приміщенні, тож проводили дезінфекцію. Везуча, нє? 🙂

Одразу після огляду (просто глянула на сідницю) інфекціоніст сказала, що швидше всього, що це Лайма. Виписала скерування на аналіз на антитіла до Borrelia burgdorferi (IgM + IgG) та курс лікування антибіотиками на 14 днів, щоб я не бігала до них знову. Але наголосила, що ці ліки слід ще узгодити з моїм гінекологом. На сумісність із вагітністю вона перечитала інструкції.



Взагалі приємна жінка трапилась (як і попереднього разу, коли ми з Юстиною лежали з її кишковою інфекцією там же).

аналіз на бореліоз

Здала аналіз одразу на наступний день у Медісі. Заплатила 400 грн, бо мені треба було два показники: IgM та IgG. Відповідно до результату мала дізнатися, чи вистачить мені цього антибіотика, чи треба буде сильніший (якщо завищені лиш M, то це краще, ніж коли G, наскільки я зрозуміла – в мене власне так і було, лиш М).

Так пощастило, що аналізи були готові за день, а не за чотири дні (я вчасно прийшла в лабораторію, якраз за день до дати, коли видають результати цього аналізу – четвер). Надіслала у Вайбері гінекологу їх і отримала відповідь:

“Ознаки первинного інфікування, розпочинати курс лікування негайно”.

Це був 29 тиждень вагітності. Лікар перевірив особисто ліки на сумісність із виношуванням дитинки, а я вже залізла на e-lactancia.org і сама глянула, що там зі сумісністю до грудного вигодовування, бо, як ви знаєте, я не припиняла Юстину годувати грудьми під час другої вагітності.

антибіотики

Зайшла в аптеку “Пульс”, щоб затаритися. Я очікувала, що вийде дорого, але не знала, наскільки. Сумарно за антибіотики, пробіотики, сорбент і ще одну штуку з курсом лікування два тижні довелось віддати 850 грн.

Мабуть, таблеточки так регулярно і в такій кількості я пила вперше в житті. Найбільше дратувало те, що одне не можна було з іншим, інше з третім і взагалі щось після їжі, щось до, щось за годину між тим. Написала собі графік приблизний і причепила на стіну на кухні, за кілька днів звикла.

Перебитися будь-якою їжею вже не вийшло б, потрібно було добре поїсти, а після цього приймати амоксицилін (власне це антибіотик, мені виписали його в таблетках під назвою “Оспамокс” – пишу не для самолікування). Буває, що такий антибіотик колять і це мене намагалися випитати в аптеці.

Траблів завдавало пити ці препарати не вдома. Тобто, фактично, два тижні я була прив’язана до квартири, бо то кип’яток треба було, то нормальну їжу. Я чекала кінця курсу лікування, як спасіння! Мене банально дратувало робити це все за графіком. Найбільша проблема укусу після витрат на ліки))

Ні після знахідки кліща, ні під час вже приймання таблеточок мене абсолютно нічого не боліло, не свербіло, не турбувало. Я почувалась як звичайна собі вагітна. Пляма почала зникати майже відразу після початку прийому ліків.

І врешті цей день настав – випила останню таблеточку. Таке моральне полегшення наступило одразу, їй Богу!

повторний аналіз після курсу антибіотиків

Через тиждень після цього пішла в Медіс і здала повторно аналіз (тільки на IgM). Вирішила собі, що це логічно. Гуглила в неті, коли і що здавати після антибіотиків, але не нагуглила.

Аналіз прийшов і трохи мене здивував: замість 22 одиниць (із нормою 17) стало 59! Наступного дня кинула все і бігом пошурувала в інфекційну. Думала, зараз випишуть сильніші ліки і знову та вся катавасія…

На чергуванні була та сама лікар, що і тоді. Вони почули, що після курсу лікування пройшов тиждень, і усміхнулися 🙂

коли перездавати аналіз після курсу лікування бореліозу?

Виявляється, здавати аналіз вдруге потрібно аж через 3 місяці (!), до цього часу він неінформативний! Тобто: якщо я закінчила пити антибіотики 2 серпня, то повторно здавати антитіла до борелій треба буде вже на початку листопада, коли моїй другій доні буде десь місяць. Так шо не бійтесь питатися одразу, коли і що. І записуйте собі, в кого дзюрява голова до такого, як у мене))

Лікар також запевнила, що цього антибіотика мені мало би бути достатньо, нема чого хвилюватися. Наступного разу, коли перездам, можу просто зателефонувати в приймальню і проконсультуватися стосовно результатів віддалено, аби не їздити аж на Личаківську. Та й таке.

висновки

До лісу я ходити не перестала 🙂 Кліщів боятися не почала. Ніхто не застрахований від того, що на нього може залізти заразний жучок. Наступного разу вкусить, то все одно не побіжу здавати його кудись у баночці. Витягну і буду пильною.

Бореліоз при вагітності

Сидимо на коцику в ліску

Бережіть свої дупці! 😀 Тобто і шкіру під колінами та пахвами, де частенько люблять заповзати кліщики. Не забувайте оглядати тіло після відвідин трав’янистої місцевості. Нема нічого страшного в тому, що навколо нас живуть кліщі. Просто треба вчасно виявити їх, витягнути та спостерігати. А в разі підозрілостей звернутися до лікаря.

Ось тут ще є сюжет на телеканалі НТА зі страшною назвою, де в мене брали коментар, кому цікаво:

Чао-бамбіно! Жити буду 😉 Тож можна переставати співчувати на вулицях 😀

Related Posts

Facebook
Facebook
YouTube
RSS

2 thoughts on “Хвороба Лайма при вагітності та ГВ: моя історія

  1. Юля says:

    Доброго вечора!
    Ви здали повторно імуноблот? Я от сама хворію і через халатність лікарів українських хвороба прогресувала до хронічної стадії, короткотривалий курс антибіотиків нічого не дав – довелося в подальшому лікуватись у Польщі – 8 місяців антибіотикив 2-4 одразу!!!
    Знайшла Вас бо хочу планувати вагітність, але страшно з цим всім( Це дуже підступна хвороба. Бережіть себе.

    • Мамунця says:

      Доброго вечора! Якраз на днях здала повторний аналіз lg G, все в нормі. Одужуйте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *