Пост про незамінну для мене штуку – грудне вигодовування – назбирав під собою багато ваших питань. Зокрема, більшості читачів було цікаво про наші рамкування прикладань, адже дуже часто мами завершують грудне вигодовування саме через цю причину – дитина вимагає публічно “тітькууу/цицююю/дідююю/сісююю” чи просто пхає руки під одяг. Нарешті розказую, як воно відбувається в нас, і що мені допомагає не відчувати себе незручно в місцях, де багато людей, до прикладу. Олесі зараз 1 рік та 4 місяці.

Що таке рамкування?

Рамкування під час грудного вигодовування – це встановлення правил щодо прикладань між мамою та дитиною *я аж собі нагадала університетські часи з тими хитромудрими визначеннями “блаблабла – це…” 😂*

Простими словами: наприклад, дитина лізе мамі під футболку, мамі це не подобається і вона встановлює певні правила, яких повинні дотримуватися обоє, аби жити мирно та щасливо. Це і є рамкування. Тобто є у вашому взаємозв’язку з дитиною певні межі, за які ніхто не переступає. Якось так.

коли починати рамкувати?

Ці межі встановлює мама, адже груди мамині. І якщо мамі така поведінка її рідненької дитини робить дискофморт, змушує почуватися незручно, злитися, просто дратує, то варто чітко визначити, де стоп.

У нас певні обмеження почали впроваджуватися після року. У вас це може бути як швидше, так і пізніше. Це все умовно.

“Власне, варто спіймати момент, коли щось починає маму не влаштовувати, а не терпіти і сподіватися, що це зміниться само собою”, – додає консультант із грудного вигодовування Зоряна Мацях (вона ж молочна фея gv_moms – хто ще не підписаний на цей кориснющий профіль, то бігооом!).

Як досягнути виконання цих правил?

Альтернатива циці

Мені не раз доводилося чути, що хтось згорнув ГВ, бо дратувало вимагання дитиною грудей всюди, де можна і не можна (здирає футболку, заглядає, вимагає цицю криками та плачами, б’ється, якщо не отримає тощо). Я не скажу, що в нас такого нема – перед сном Олеся робиться дуже противною і їй нічого не допоможе, крім циці. Тому я навіть не церемонюся і даю груди, якщо бачу, що істерика передсонна.

Але також завжди стараюся відтермінувати прикладання, якщо воно зараз не доречне, ось такими способами:

– даю попити воду (пляшка-непроливайка рятує, відколи навчилась пити з такої; нема непроливайки, то підійде і звичайна “спортик”, і просто горнятко чи чарка – діти особливо люблять маленькі посудинки, навіть іграшкові; особливо любить пити з трубочки – зараз придбали якраз кльову металеву *але майте на увазі: соломинка може провокувати кусання грудей!*).

– пропоную щось перекусити (переважно воно має бути в руках в Олесі, бо погодувати “в розпалі” чимось важко – жбурляє від злості).

– забавляю іграшками чи своєю харизмою (говорити, співати, танцювати тощо – іншими словами відволікти чимось енергійно). Дуже часто буває, що дитині просто скучно і вона перевіряє присутність мами (звертається до того, що завжди любе та дороге, – до циці))

Тобто поза межами дому річну дитину я вже не прикладаю на кожен писк, а спершу пробую дати щось інше, крім циці. З часом вона вчиться, що може отримати солоденьке мамине молочко не одразу, а через певний час. Якщо не діє, то йдемо далі.

Ок, циця – то циця, але…

Зоряна ще додає: “До усіх нововведень ми дитину готуємо, розповідаємо! А не мама собі вирішила і робить, а дитина від того в шоці, бо не розуміє, що відбувається і чому мама не дає груди”.

Одяг для годування

годування на публіці

Для годувань на публіці зазвичай використовую одяг зі секретами. З Юстиною в мене не було жодної такої футболки чи кофти, а зараз я без такого одягу, як без рук. У ньому дійсно нічого не видно, спина та живіт не голі, горловина не розтягнута.

Я маю багато одягу від таких брендів: Skif Textile, Milk and the City, Mama hugs the brand, H&M, Guru Mama, Mira Termo, City Mama. Найбільш зручним для мене є горизонтальний секрет, коли нема ніякого замка, а просто два шари тканини накладаються один на одного.

Тобто:

1. Одягаю одяг, в якому не видно, що дитина їсть. І мені комфортно, і людям навколо не кидається в очі.

2. Намагаюся усамітнитися, якщо це можливо (йду в іншу кімнату, якщо ми в гостях). Або ж просто сідаю так, щоб ми були десь в куточку, не в центрі уваги (розвертаюсь боком чи спиною до людей). Мені не соромно годувати однорічку, але таким чином я встановлюю певні обмеження для неї: хочеш груди вже і негайно? Гаразд, але не всюди, де заманеться, ти вже не кількамісячне маля.

3. Використовую слінг для годування. Точніше зараз ерго, бо зовсім розлінилась. В ерго Олеся значно спокійніше поводиться, не крутиться, не заглядає на всіх навколо поміж прикладання. Як я годую в слінгу – писала та показувала в цьому дописі (відкриє окремою вкладкою, не бійтесь клікнути, там із картинками!).

Взагалі якщо ви хочете, щоб дитина не лізла під футболку, то варто одягатися відповідно – щоб груди не маячили ггг. Звісно, що запхати руку в глибоке декольте дитинці легше, ніж у гольф. Тому я люблю сукні для годування)) І тому я перейшла на ГВ-одяг замість звичайних футболок та кофт.

Циця не в прямому доступі – менше вимагань. Принаймні, бачу це, порівнюючи прикладання Юстинки в цьому віці та Олесі (з Юстею я не мала жодної годувальної одьожки, ще раз кажу).

годування вдома

Якщо ми вдома, то шурую годувати на ліжко в спальню, тобто це вже ритуал. Час від часу можу прикласти її до грудей і в іншій кімнаті, але це хіба тоді, коли нікого нема вдома і я дуже зайнята, щоб кудись йти. Чоловік не дасть збрехати: іноді годую, коли купаємо, щоб заспокоїти, бо боїться зараз дуже води. Це ще те видовище!

Тобто винятки є, але тільки в критичних моментах. Стараюся чітко визначити годувальне місце в хаті, хоча згортати ГВ я ще не планую і близько (точно годуватиму до 2 років, та навіть більше, кого я дурю, я ж знаю, як воно далі буде – годувала і під час вагітності, і тандемом після народження Олесі).

А ще я не дозволяю рухати другий сосок. З Юстею це упустила і потім дуже дратувалась, коли вона пробувала рукою торкатися. Тобто ховаю цицю, яка не в дії, в бюстик, під футболку тощо. Забираю руку, кажу “ні”.

Такими є мої принципи годування нашої 1+ Олесьовської. А далі хочу ще додати кілька професійних ремарок від консультанта Зоряни.

поради від експерта з питань гв

gv_moms щодо рамкування прикладань

“Груди мамині!

Тобто якщо дитина починає робити те, що вам не подобається, не терпіть! І мова зараз не лише про тодлерів. Це може бути і тримісячне малятко, яке відтягує сосок так, що очі на лоба лізуть (таке часто буває при використанні мамозамінників)… Звісно, в такому віці дитина це робить несвідомо. Тому на неї злитися немає сенсу, а варто шукати причину, чому це сталося…

Якщо Ви не дозволятимете це робити – буде теж рамкування.

Коли в голову лізуть думки про втечу і завершення ГВ, скажіть собі “СТОП” і згадайте момент, коли це почалося. Подумайте, як це можна змінити.

Ваша півторарічка кожні пів години підбігає і просить груди? Вас це дратує? Подумайте, чому так відбувається… Може, в цей момент ви в телефоні, а дитина хоче бавитися? А може, Ви засмучені і дитина хоче Вас так пожаліти? Чи їй погано, а не Вам?

Ви завжди можете домовитися зі своїм малятком, бо знаєте його найкраще)) Я за те, щоб годування грудьми приносило радість, а не було каторгою!”

висновки

Не поспішайте згортати лавочку. Завжди можна домовитися. Так, ці домовляння не будуть вдаватися з першого разу – з дітьми так не працює. Спокійно, люб’язно, постійно повторювати, де і як ви годуєтесь. Не лінуватися прикладатися у визначеному місці. Робити так, щоб вам було комфортно! Ще раз кажу: тіло ваше.

Якщо було корисно, то поширюйте! Це дуже цінно для україномовного блогера 😉

Хто раптом вперше завітав до мене на сайт, то запрошую підписуватися:

https://facebook.com/mamuncya
https://instagram.com/mamuncya

І дивіться наш Ютуб (ставте дзвіночок, щоб отримувати сповіщення про нові відео):

https://www.youtube.com/Мамунця

Дякую за ваш час! Хай годування буде в радість) А наступний пост обіцяю написати про відлучення Юстинки від грудей.