Грудне вигодовування після року: “ого!” чи “а що тут такого?”

Думалось мені раніше, що дитина, яка вже ходить, і грудне вигодовування – то капєц капєцний. Пам’ятаю, якось на перших місяцях Юстини гуляла біля дому і зустріла сусідку, яка говорила: “класно тобі, вона ще лежить, не рухається, а мій ноги на голову закидає, сосок крутить, як радіо, я вже не можу”. Тоді я подумала “ого, такий великий хлопчик, а ще їсть груди, нічого собі!” і спитала, скільки ж тому ді-джею. Хлопчику було всього лиш 1 рік і 3 місяці. Ніби не так вже й багато, але чомусь мені здалось, що якщо він вже гасає на повну катуху, то циці їсти не повинен би. Ха-ха-ха. Сила стереотипів і наслідків періоду молодості наших батьків.

Continue reading

11 фактів про грудне вигодовування, яких я не знала, поки не стала мамою

1. Дитина на грудному вигодовуванні їсть лише мамине молочко до шести місяців. Ніяких кашок і пляшечок (хіба якщо зціджуватись). Ніякої водички. Тільки груди. Через це маму грудничка важко відлучити від дитинки довше, ніж на 2 години (в когось на годину, а в когось на 40 хв.), бо буде плач – гіркий і пронизливий, з надривами і сльозами. А коли з’явиться мама, то дитинка може не одразу навіть взяти груди, – спочатку доведеться її заспокоїти. Інакше буде “плач в сосок” – ти прикладаєш, а немовлятко не смокче, тільки гучно ревить тобі в грудку з широко роззявленим ротом. Саме тому, як на мене, варто пропускати в усіляких чергах мам-годувальниць, якщо вони про це просять *то я з гіркого досвіду кажу – тиць-тидиць про соцвиплати*.

Continue reading