Олесі був рівно один місяць, коли я взялась робити їй закордонний паспорт. Ми вирішили, що чим швидше – тим краще. А раптом підвернеться гарна нагода?) У цьому дописі розповідаю основні моменти та фішки для вироблення біометричного паспорта новонародженого.
За плечима в мене дві історії народжень. Перша – чергова бригада на Рапопорта в лютому 2016 році (лікар Рудик Світлана). Друга – чергова бригада на Вашингтона в жовтні 2018 року (лікар Лехновська Тамара).
Які відмінності між першими і другими пологами? Колосальні 🙂 До перших пологів ми фактично не готувалися, покладалися повністю на лікарів і не знали, як воно все має виглядати. Такі собі наївні нуби-чайники. До других пологів підійшли вже ґрунтовніше: я багато читала мамських груп, аналізувала попередній досвід, переказувала то все чоловікові, склала план пологів і ми вирішили взяти зі собою доулу.
Все почалося зранку у вівторок. Ми звично прокинулися о 8:30 всією сімейкою і почимчикували снідати. Юстинка була в гарному гуморі і нам дала виспатися – вночі не прокидалася до грудей, тільки раз попісяла (з Петром) і заснула далі в обіймах татка. Тож усі були повні сил та енергії.
Останнім часом дедалі більше майбутніх матусь складають так званий “план пологів”.
Для чого він здався? Яку силу має? Насправді фактично ніякої. Юридичної сили точно не несе. Це лише побажання роділлі стосовно того, як вона бачить процес народження своєї дитини. А лікар вже повинен діяти в межах своєї компетенції і приймати рішення відповідно до ситуації.
Цей папірець лиш демонструє, які моменти в пологах важливі для жінки та як вона б хотіла їх пережити. Медперсонал після прочитання такої короткої замітки може собі уявити, що за людина до них потрапила і як далі бути))
Нарешті вирішила стати на облік. Це трапилось рівно на 20 тижні моєї другої вагітності і пішла я в державну установу – жіночу консультацію на вул. Рапопорта, що біля пологового. Continue reading
Говорити авторитетно, що “треба діяти ось так і ось так – тоді ваша дитина буде щебетати, як соловейко”, я не можу. Але можу проаналізувати останній рік нашого життя і сказати, на чому акцентувала увагу я при вихованні, аби доця у своїх два роки знала напам’ять перших своїх десять віршів. Ні, я не зібралась хвалитися, хоча воно так виглядає все одно. Але в маршрутках і на вулицях неодноразово доводилось чути “ого, так гарно говорить, скільки їй?”, та і ви просили про такий пост, тому почнемо.
В неті можна натрапити на різну інформацію стосовно годування грудьми та настання чергової вагітності. Часто пишуть, що терміново потрібно відлучати, буцімто плід недоотримає поживні речовини, бо їх відбирає лактація і мама “працює” за трьох. Ще частіше негайно згортати радять лікарі (через що мені дуже сумно, насправді, якщо нема на те поважних причин), мовляв, скорочення матки можуть спровокувати викидень. Також буває “чув дзвін, а не знаю, де він” і вагітні бігом женуться завершувати ГВ, бо годувати під час виношування дитини не можна, а чому не можна – хто зна… Насправді, це діло кожного – скільки часу годувати і як діяти при появі двох смужок на тесті. Але розкажу вам нашу історію.
Чесно, не знаю, як можна не помітити, що ти вагітна, – в мене двічі все було ясно на перших тижнях навіть без тесту. Важко стало робити фізичні вправи, з’явилися легкі потягування живота (це при тому, що місячні в мене абсолютно неболючі), була присутня невелика сонливість і втома.
Як я вже згадувала на сторінці Facebook, на острів Мадейра, що розташований в Атлантичному океані і належить Португалії, летіти нам потрібно було трьома літаками: спершу зі Львова до Києва, тоді одразу пересадка на Мюнхен, ночівля там у готелі і літачок до Фуншалу (столиця острова Мадейра) наступного дня.
Розкажу свої враження від нічного переїзду потягом зі Львова до Києва і назад.
Їздили ми з Юстею туди на деньок, прогулятися, зустрітися з друзями-львів’янами, які тепер живуть у столиці. Ми склали компанію моїй подрузі, але купували квитки пізніше, ніж вона, тому вагони були різні. У мене в пріоритеті були нижні полиці, тому так вийшло. Плюс квитків зі Львова вже не було, тому добре, що коліжанка підказала чарівне слово “Ходорів” – звідти до Києва і зворотньо добратися можна, на відміну від столиці Галичини 🙂 Тобто сідали ми у Львові, але із квитками на станцію раніше.