Вирішила зібрати в одному дописі всі спостереження щодо росту та розвитку нашої Олесьовської. Ви раніше могли бачити ці тексти та фото в соцмережах за тегом #хронікигрушки. У цій статті буде збірна, щоб було зручно глянути, порівняти і просто зорієнтуватися, що і коли відбувається в дітей.
Далі лишаю текст фактично без змін зі щоденника Олесі.
Весілля, вагітність і материнство – ось три періоди, коли забобони стають як ніколи актуальними. Я вже нагло насміхалась і спростовувала пузаті маловірства у своєму попередньому пості, цок-цок сюди. Тепер настала пора післяпологова. Коли малеча нарешті народилась, але треба далі всіма силами замовчувати її існування, щоб не сталося біди. Бу-га-га.
Є елементарні речі, які знає кожна мама. Я до них дійшла поступово, дякуючи друзям-матерям, інтернетові та власному досвіду. Ділюся з вами сімома такими пунктиками. Continue reading
1. Дитина на грудному вигодовуванні їсть лише мамине молочко до шести місяців. Ніяких кашок і пляшечок (хіба якщо зціджуватись). Ніякої водички. Тільки груди. Через це маму грудничка важко відлучити від дитинки довше, ніж на 2 години (в когось на годину, а в когось на 40 хв.), бо буде плач – гіркий і пронизливий, з надривами і сльозами. А коли з’явиться мама, то дитинка може не одразу навіть взяти груди, – спочатку доведеться її заспокоїти. Інакше буде “плач в сосок” – ти прикладаєш, а немовлятко не смокче, тільки гучно ревить тобі в грудку з широко роззявленим ротом. Саме тому, як на мене, варто пропускати в усіляких чергах мам-годувальниць, якщо вони про це просять *то я з гіркого досвіду кажу – тиць-тидиць про соцвиплати*.
Мабуть, більшість вагітних жінок навіть не здогадується, що чекає їх після народження первістка. Батьки з досвідом постійно повторюють про відсутність сну та втому, але забувають попередити про важливіше – соціальну відчуженість. І як би хто не старався не бути занудою і максимально виходити у світ з немовлям, це не так легко, як собі уявляєш напередодні. Continue reading
Якщо в пошуковий рядок ввести слово “алерген“, то нам видасть купку різних статей, де писатиме, що мед, коров’яче молоко, помідори, полуниця, шоколад, яйця, риба, горіхи і т. д. можуть викликати алергію. Я ніколи не була схильна до будь-яких алергій, але все ж вирішила дотриматись певної дієти.
По-перше, я боялась їсти щось тверде, оскільки болів шов і мені було страшно ходити в туалет (хоча в передостанній день перебування в пологовому за рекомендацією гінеколога мені зробили клізму). Перших два тижні шов так добре був відчутним, хоча я намагалась дуже обережно його промивати і лишній раз не напрягатися.
Що таке жовтяниця новонароджених ви собі самостійно нагуглите, не буду цим забивати баки, та й тим більше я не спеціаліст, щоб то все пояснити по-людськи. Розкажу тільки, як вона проявилася в моєї дитини і як ми з нею боролись.
На останніх тижнях вагітності вже дуже хотілося пошвидше народити, хоча звідусіль лунало: “відсипайся”, “насолоджуйся спокоєм”, “ще встигнеш, куда спєшить в такой жара” і т. д. Я то всьо прекрасно розуміла, але це нічого не змінювало – хотіла вже нарешті спати на животі і спині, бігати, нагинатися, влазити в щось інше, ніж лосіни, і не ганяти постійно в туалет 🙂
Коли ми нарешті приїхали в рідні стіни разом із тим маленьким згорточком щастя, то раптової ейфорії не настало. Що дивно – навіть не було усвідомлення того, що на мені величезна відповідальність, що я – мама, а поруч, набурмосивши губки, спить наша донька, повноцінна маленька особа. Швидше навпаки – нахлинула глибока депресуха. Уявляєте? На мене навалилась хвиля суму. На мене, вічно таку всю пазітівну і діставучу… Continue reading