Передісторія

Нам було вже по тридцять років, моїй дружині та мені. Її звати Лєна (а мені подобається більше паспортне ім’я Олена, але то таке)), а мене Володя. Пробували завагітніти ми вже більше п’яти років, проте нічого не виходило. Здавали аналізи. Спочатку був в дружини полікістоз, але тільки одного яєчника (другий мав би працювати ж через місяць?). Потім в мене час від часу не суперові результати спермограми, але нічого серйозно, що могло б заважати завагітніти.

Місячні приходили місяць за місяцем. Ми переїхали жити до Австрії, змінювалась обстановка, але решту залишалось незмінним.

Continue reading →

Раніше публікувалися розповіді про пологи в США та Нідерландах, сьогодні ще запрошую вас почитати про досвід українки в НІмеччині) Далі розповідає автор.

Continue reading →

Завжди було цікаво, як народжують за кордоном. От, до прикладу, нещодавно моя коліжанка мала кесарів розтин у США. Вирішила, користуючись нагодою, розпитати в неї особливості пологів в Америці.

Continue reading →

За плечима в мене дві історії народжень. Перша – чергова бригада на Рапопорта в лютому 2016 році (лікар Рудик Світлана). Друга – чергова бригада на Вашингтона в жовтні 2018 року (лікар Лехновська Тамара).

Які відмінності між першими і другими пологами? Колосальні 🙂 До перших пологів ми фактично не готувалися, покладалися повністю на лікарів і не знали, як воно все має виглядати. Такі собі наївні нуби-чайники. До других пологів підійшли вже ґрунтовніше: я багато читала мамських груп, аналізувала попередній досвід, переказувала то все чоловікові, склала план пологів і ми вирішили взяти зі собою доулу.

Continue reading →

Все почалося зранку у вівторок. Ми звично прокинулися о 8:30 всією сімейкою і почимчикували снідати. Юстинка була в гарному гуморі і нам дала виспатися – вночі не прокидалася до грудей, тільки раз попісяла (з Петром) і заснула далі в обіймах татка. Тож усі були повні сил та енергії.

Continue reading →

Якщо ви думаєте, що йти на пологи в Україні можна без будь-яких знань про цей процес, то помиляєтесь. Я, наївняк, думала, що лікар і Ко мають за все подбати, а моє діло – правильно тужитись і не кричати. Тому не домовлялася наперед ні з ким.

І не планую домовлятися, коли народжуватиму знову. Але вдруге я вже прийду з великим багажем знань за плечима (надіюсь), бо навіть з черговим лікарем треба все контролювати і розуміти.

Continue reading →