Пологи правильно: що було не так у моєму випадку (Рапопорта, лютий 2016)

Якщо ви думаєте, що йти на пологи в Україні можна без будь-яких знань про цей процес, то помиляєтесь. Я, наївняк, думала, що лікар і Ко мають за все подбати, а моє діло – правильно тужитись і не кричати. Тому не домовлялася наперед ні з ким.

І не планую домовлятися, коли народжуватиму знову. Але вдруге я вже прийду з великим багажем знань за плечима (надіюсь), бо навіть з черговим лікарем треба все контролювати і розуміти.

Continue reading

Харчування при годуванні грудьми

Дозволене і заборонене під час грудного вигодовування викликало в мене відчуття когнітивного дисонансу: можна все, але не можна нічого. Ще в пологовому будинку лікарі мені казали, що можна їсти те, що я їла під час вагітності, але варто уникати алергенів.

Розберемося детальніше, що це за алергенні продукти і з чим їх їдять (якщо їдять взагалі).

Якщо в пошуковий рядок ввести слово “алерген“, то нам видасть купку різних статей, де писатиме, що мед, коров’яче молоко, помідори, полуниця, шоколад, яйця, риба, горіхи і т. д. можуть викликати алергію. Я ніколи не була схильна до будь-яких алергій, але все ж вирішила дотриматись певної дієти.

По-перше, я боялась їсти щось тверде, оскільки болів шов і мені було страшно ходити в туалет (хоча в передостанній день перебування в пологовому за рекомендацією гінеколога мені зробили клізму). Перших два тижні шов так добре був відчутним, хоча я намагалась дуже обережно його промивати і лишній раз не напрягатися.

Continue reading

Життя до виписки або чим ми займались в пологовому

Після пологів в Україні породіль тримають в межах роддому приблизно три доби (за умови успішного природного народження дитинки). Якщо відбувався кесарів розтин, то наче шість. Нас із Юстьою виписали на 4-ту добу (поступили в суботу ввечері – ніч пологів – неділя – ніч – понеділок – ніч – вівторок – ніч – виписка в середу). Як то все було? Зараз розповім, вмощуйтесь 😉

Юстинку, яка так-сяк поцьмакала молозиво і заснула, поклали мені на живіт і ми виїхали в порожній темний коридор. Була десь 3:00 ночі, тож довелось довго чекати ліфт, оскільки медсестра на нижньому поверсі не чула, як їй дзвонили. Звісно, такої глибокої нічки вона вже спала і коли її нарешті розбудили, то аж ніяк не поспішала прокидатись, а заспано човгала назустріч нам, ледь розплющивши очі. Continue reading

Мої пологи (Львів, вул. Рапопорта)

Історій про кульмінацію і розв’язку дев’яти місяців є достатньо. Але хочу зосередити вашу увагу на дрібницях, на всьому тому, що мені було цікаво знати.

Почну з того, що наш намір народжувати без домовленостей лякав майже кожного, хто насмілювався питатись, в кого я планую родити. Мене і відмовляли, і лякали, і просто мовчали у відповідь, але дивились як на пришелепкувату. Чому ми так вирішили? Насамперед тому, що в мене нема коліжанки-гінеколога, яку я давно знаю і яка б могла прийняти пологи. А домовлятись із незнайомою тіткою чи дядьком, щоб провести з нею/ним кілька годин у палаті не бачу змісту. Бо що черговий лікар, що та людина “за домовленістю” однаково не є мені близькими і нічого про мене не знають. А все, що треба, є в обмінний карті (за умови успішної вагітності). Плюс до того всього – ми не збирались платити за пологи. Трохи було хвилююче, бо я замість того, щоб думати про спокійне та легке народження свого нащадка, думала про те, як втиратиму носа всім, хто хотітиме хабар.
Continue reading

Вагітність: підводні камені або про що я не знала раніше

Коли ми ще не планували стати батьками, уявляла, що вагітність – це така безтурботна пора, коли ти ходиш з великим пузом, а всі навколо тішаться і мацають тебе. Десь так воно збоку виглядає. Але насправді процес виношування дитинки досить багатогранний і складний. Твій організм починає поводитись настільки дивно, що не знаєш, чого очікувати. Шкіра то суха, то жирна; нігті то міцнющі, то ламкі; шия й обличчя то чистенькі, то обсипає… І хоч зараз всі труднощі фактично забулись, хочу виокремити кілька пунктиків, що засіли в голові. Те, що варто знати про вагітність тим, хто цього не знає 🙂

Continue reading