Вирішила зібрати в одному дописі всі спостереження щодо росту та розвитку нашої Олесьовської. Ви раніше могли бачити ці тексти та фото в соцмережах за тегом #хронікигрушки. У цій статті буде збірна, щоб було зручно глянути, порівняти і просто зорієнтуватися, що і коли відбувається в дітей.
Далі лишаю текст фактично без змін зі щоденника Олесі.
Олеся ще не народилась, а я вже знала, що не буду бавитися з блендерами та кашками цього разу. Мені дуже імпонує, коли не паришся і не готуєш нічого окремо. Коли всі їдять щось нормальне, здорове, поживне і дитині воно перепадає. Так і сім’я не дуже погано харчується, і немовля щасливе. Тому сьогодні розповім про наш досвід педприкорму з Олесею.
Найпростіше подорожувати з Юстею було тоді, коли вона нічого не їла, крім грудного молока. Дав цицю – і маєш спокій, бо знаєш, шо точно свіже, поживне, тепле.
Коли почався прикорм і я ніяк не могла визначитися, який із видів обрати, то вибиратися в люди було трохи складно. Та все ж, зі собою все одно пюре не возила і намагалась годувати грудьми. Дуже важко мені було звикнути до того, що відтепер потрібно заготовлювати їжу в коробочках і продумувати все.
У мудрих книжках пишуть, що прикорм потрібно починати тоді, коли дитина досягне шестимісячного віку. А в ще мудріших пишуть, що потрібно дочекатись зубів і часу самостійного сидіння. Але найголовніше, що треба, як на мене, то харчовий інтерес. Бо ж не будеш ти насилу пхати в маленький рот ложку з чимось не таким, як мамине молочко?)
1. Дитина на грудному вигодовуванні їсть лише мамине молочко до шести місяців. Ніяких кашок і пляшечок (хіба якщо зціджуватись). Ніякої водички. Тільки груди. Через це маму грудничка важко відлучити від дитинки довше, ніж на 2 години (в когось на годину, а в когось на 40 хв.), бо буде плач – гіркий і пронизливий, з надривами і сльозами. А коли з’явиться мама, то дитинка може не одразу навіть взяти груди, – спочатку доведеться її заспокоїти. Інакше буде “плач в сосок” – ти прикладаєш, а немовлятко не смокче, тільки гучно ревить тобі в грудку з широко роззявленим ротом. Саме тому, як на мене, варто пропускати в усіляких чергах мам-годувальниць, якщо вони про це просять *то я з гіркого досвіду кажу – тиць-тидиць про соцвиплати*.