Раніше розповідала про нашу мандрівку з донькою потягами Інтерсіті до Кракова. Оскільки часто питаєтесь, як ми купували квитки, то вирішила виокремити пост для цього, щоб показати покроково цю процедуру.
Раніше розповідала про нашу мандрівку з донькою потягами Інтерсіті до Кракова. Оскільки часто питаєтесь, як ми купували квитки, то вирішила виокремити пост для цього, щоб показати покроково цю процедуру.
Одного зимового вечора в нашій квартирі була невелика метушня – чоловік разом із хресною нашої майже дворічної донечки збиралися на найвищу вершину Львівщини і шукали по закутках дому спорядження. А я, як всі нормальні мами, мала лишитися з доцею вдома і чекати їх приїзду, помішуючи вечерю. Напередодні поїздки ввечері без задньої думки дзвоню до своєї мами, аби спитати, чи не знає вона, де лежать бахіли, і чую у відповідь:
– А ви як, їдете?
– Ми з Юстинкою? А що, можна?))
– Їдьте, знайдемо для вас місце в автобусі, а потім я з внуцею побуду, поки ви підніметесь і спуститесь.
Мюнхен! Я вже втретє в цьому місті, але один раз можна не рахувати, бо була сильна злива, а ми їхали транзитом, і щоб не мокнути чкурнули в термальні басейни за містом, де чудово покупалися під шум дощу. До речі, рекомендую – Erding Therme.
Але з Юстею і Петриком у це німецьке місто ми завітали дебютно, тому ходили ним теж, як вперше. У нас була доба до наступного літака, тож гріх було цим не скористатися.
Як я вже згадувала на сторінці Facebook, на острів Мадейра, що розташований в Атлантичному океані і належить Португалії, летіти нам потрібно було трьома літаками: спершу зі Львова до Києва, тоді одразу пересадка на Мюнхен, ночівля там у готелі і літачок до Фуншалу (столиця острова Мадейра) наступного дня.
Нам випала нагода полетіти на острів “вічної весни” в грудні 2017 року. Відмовитися від такої пропозиції було важко, погодьтесь 🙂 Тим більше, що там нас чекала довгожданна зустріч тестя зі зятем та дідуся з внучкою. Вперше Юстя мала побачитися з моїм татом, як і чоловік. Одразу попереджаю: багатьох цифр я вам не скажу, хоч ви, мабуть, найбільше їх хочете почути. Не скажу не тому, що не хочу, а тому, що не знаю, скільки що коштує.
Дано: доця 1 рік і без 10 днів 5 місяців, вага 10.3 кг. Мама, тато, чалапун + ще три дорослих компаньйони.
Маршрут: Львів – Сколе – г. Лопата (ночівля) – г. Кудрявець – Гребенів – Львів.
Транспорт: таксі, електричка, ноги.
Дата: 17-18 липня 2017 року.
Подорож ми організували спонтанно, ідея виникла за тиждень до поїздки, а почали ми її реалізовувати ледь не останні дні. Вирішили гайнути з друзями на два деньочки в мейнстрімне місце відпочинку для студентів. У Славському купа садиб, баз відпочинку і готелів. Ми ставили за мету знайти щось красиве, не за всі гроші і з басейном. Довго шукати не довелось, бо серед більшості будинків із “каврами на стінах” і готельним комплексом з природою-водоймою-рестораном ми, звісно ж, вибрали останнє. Захотіли шиканути і замовили двоповерховий номер люкс у “Тростян Резорт“. Але якщо подумати, що ми заплатили по 250 грн з особи, то нічо ми навіть не шиканули 🙂 Continue reading