СЗК, СШ, ХНК, ХПК, ТТХ, ребозо, май або фаст-слінг і т. д. – ще 6 місяців тому мені були незнайомими всі ці слова. Звісно, я дізналася все не одразу. Та і досі багато чого не знаю. Але розповім, з чого все починалося і як є зараз.

Моє слінгоносіння стартануло з ненайвдалішого слінга, але тоді я і поняття не мала про це. Коліжанка з дитиною на місяць старшою від Петрівни *привіт Касьці* розповіла, що пилососила в слінгу і дитя вирубилось від “білого шуму”. Через кілька днів я вирішила спробувати, щоправда залишивши дитину в ліжечку. І нічо не спрацювало – моя на мене дивилась великими баньками, коли я перевіряла, чи не спить…

 

– Ти носи її з собою, наша теж від далекого шуму не засинає. Тільки близько, тільки хардкор, – написала мені подруга.

– Оу, то тре мати слінг.

– А ти не маєш, давай ми тобі на ДН подаруємо?

– Давайте 🙂

– Ти хочеш з кільцями чи шарф?

– А я не розбираюся) – написала я і почала уявляти собі свій майбутній перший слінг.

І от коли Юсті стукнуло рівно 3 тижні настав той знамінатєльний дєнь – народилась я. Щоправда 25 років тому. Мої дівки і хлопи не передумали і все ж подарували цю дивовижну шмату, запаковану в спеціальну прозору торбинку.

Слінг із кільцями

Це був СЗК (слінг із кільцями) “Лежебока”. В торбі також лежала невелика інструкція, де було намальовано позиції для носіння, а на обкладинці була знимка з немовлям в “колибєльці”.

Побачила ту картинку і налякалась:

“Як я буду так носити дитину? Вона лежить, а я думала, що має бути вертикально, як в рюкзачку…”

І стало “пістаєта єму стйасьна”! Я аж трохи розчарувалась. На щастя, серед гостей була молода мама, яка продемонструвала, як треба користуватись цим пріспособлєнієм, використовуючи ляльку. “Якось буде”, – подумала я і лягла спати, щоб із наступного дня зі свіжою головою почати досліджувати слінг.

Некст дей я надивилась різних відео на ютубі, де консультанти і просто звичайні мами льогкім двіженієм рукі затягували кільця, намотуючи дитину в слінг. Воно все виглядало так просто! Розправити полотно, протягнути через кільця, одягнути на плече, запхати малявку і зафіксувати. Стала перед дзеркалом, проробила всі кроки, а воно щось не дуже комфортно, ще й мала плаче час від часу, сповзає якось… Перша моя намотка була жахливою. Думаю, як і в багатьох слінголюдей 🙂

Оскільки доця ще не тримала голову, то я зробила їй такий валик під шию, щоб менше притримувати рукою. Запхала туди невеликий рушничок і загнула верхнім краєм слінга. Але все одно полотно не щільно прилягало до Юстини, взагалі можна було ще спокійно запхати руку між нею і слінгом. Що не так? Я ніяк не могла зрозуміти, а відповідь не гуглилась. Може він завеликий для мене? Де тут пише розмір? А потім нарешті дійшло…

Бортики! Ці красиві бортики з ведмедиками і хмарками, щоб дитині було м’якше. Це вони все псують! Через них я не можу затягнути слінг тугіше і, відповідно, притиснути дитину до себе, як жабку. Через це мені нічорта не легше і малявка сповзає постійно.

Знову лізу в Мережу: “Викиньте такий слінг, з цим навіть не варто панькатись”. Такий вихід із ситуації мене не влаштовував. По-перше, слінг подарований, по-друге, його ціна десь 400-500 грн, по-третє, я вперта. Завдяки відвідуванню бабусею Юстини курсів “кройки і шитья” і наявності швейної машини “Чайка” цю проблему вдалось владнати – моя мама вшила трохи той слінг зі спини (майже біля кілець), щоб менше полотна лишалось і щоб бортики не заважали по максимуму підтягнути його. Пороти борти дуже не хотілось. “Ну всьо, тепер я заживу”.

І справді стало дещо краще. Але взагалі СЗК, як я зрозуміла потім, – не надто зручна штука, якщо хочеш багато носити дитьо. Навантаження йде на одне плече, тож я швидко втомлювалась, хоча і лялька ще не була такою важкою. Тому старалась зі слінгом довго не гуляти, але брала його зі собою на випадок форс-мажорів і носила вдома. На такі ситуації СЗК чудовий! Швидко вдягнув і швидко зняв, коль чо. Ще й покривальце для дитини хороше. І хвости не волочаться по землі.

Слінг-шарф

Через деякий час СЗК мені стало мало, та і цікаво було, наскільки то складно мотати слінг-шарф. Тому в хід знову пішла швейна машинка, за допомогою якої ми змайстрували мій перший чотирьохметровий слінг. Це було два шматка тканини, зшиті між собою з однієї сторони так, щоб в результаті отримати полотно 4,60*70 см. Тобто шостий розмір слінга (мабуть, найпоширеніший розмір – див. картинку нижче).

Замість мітки середини (з неї починається намотка) в мене був шов. Сама ж тканина 100% котон, тягнулась по діагоналі, как і положено. “Сайдьот”, – подумала я і почала освоєння намотки “хрест над кишенею” (ХНК або ж часто вживається з російської КНК – крєст над карманам). Вдалось мені з першого разу, хоча я дуже боялась сильніше затягнути тканину і від цього робила лише гірше собі дивлюсь на фотку нижче і стидно стає.

Наступні рази я вже вправніше затягувала “слінг”, лишала менше складок і нарешті відчувала всю перевагу порівняно зі СЗК: тут задіяні два плеча, тож легше розподілена вага + ніжки дитини нікуди не тікають, адже їх фіксує шарф. Єдине, що мене дратувало – це неможливість намотати слінг поза межами дому. Ви тільки уявіть собі, скільки то тканини – майже 5 метрів! І ті всі метри змушені волочитись по землі або ж лавці. І якщо влітку це ще припустимо, бо є трава в парках центру міста, то взимку… Взимку я не знаю, що дєлати.

Зараз вже трохи навчилась мотати поза межами рідних стін. Взимку, мабуть, розмотуватись можна буде тільки поряд зі стільцем чи диваном в кафешці. Ну і зимою треба буде мати слінговставку в куртку тут сподіваюсь на професіоналізм своєї свекрухи.

Загалом, слінг-шарф – це універсальна річ. Вони підійдуть від народження і до побєди. Але багато кого лякає оте мотання і новенькі мами/тати хочуть одразу якийсь рюкзак-слінг. Або думають, що СЗК буде легше. Ну чи взагалі пєчяль – купують кенгурухи (ааа!), бо ведуться на рекламу “удобності”… І то нічо, що в кенгуру дитина висить, ніби підвішена за трулі. Спробуйте себе так підняти. Зручно?.. Ясно, що нє. Тисне щось між ногами і спина перебуває в напруженні.

В слінгу ж ніжки не висять, вони зігнуті і розведені, перебувають у так званій М-позиції – колінка вище дупки.

Завдяки такому положенню дитинка не відчуває навантаження на хребет, позиція фізіологічна. Тепленько, мило, здорово. Як у мами в животику. І ніяких висячих розпрямлених ніг, які заважають при ходьбі.

Взагалі я дуже тішусь, що не зупинилась на СЗК. А ще більше тішусь, що вирішила все ж купити справжній слінг-шарф.

     

Чому я бавилась із тканиною і швейною машинкою, а не купила тканий шарф одразу? Бо я не розуміла різниці. Не розуміла, чому просто кусок тканини коштує так дорого. Хто не знає – новий хороший слінг-шарф можна купити десь від 1000 грн, але це буде щось дуже простеньке. Крутіші слінги це 1500, 2000, 3000 грн. Уявляєте? А взагалі я бачила слінг за 7 штук. Ну і за 350 євро тримайте мене, щас упаду в обморок. Досвідчені слінгомами мають не один шарф в арсеналі. Їхні стопки налічують іноді 10 слінгів, а то й більше. Тобто це мінімум 10000 грн. Де вони беруть гроші???

Як там мені казала одна бабця старенька: “Що, каляски не маєте?)”. Знала б вона, скільки ті наші шмати коштують, то так би не питалась 🙂

Свій перший справжній тканий слінг-шарф я придбала в Інтернеті. Довго моніторила olx і фейсбучну слінгобарахолку в пошуках чогось фірмового і подешевше. Так, я вже навіть розбираюсь, що хорошими є слінги таких фірм: Didymos (чи ненайкрутіші і найдорожчі), Ellevill, Hoppediz, Diva, Natibaby, Oscha, Yaro, Lenny Lamb… Ну і мій шарф Little Frog (Польща) теж трохи поширений. Він з тих папрощє, але різниця з моєю саморобкою суттєва. Він якось плавно лягає на плечі, менше тисне, не жмакається і від того не давить ніде нічого – ні мені в шию, ні Юсті під колінками. Його легше регулювати.

Думаю, що моднячі шарфи з всякими цікавими складниками (льон, шовк, конопля, кропива і т. і.) – це взагалі щось мега! Може колись десь попробую 🙂 Бо наразі купувати ще жодного не планую ага, щяс, почитаю цей пост через кілька років і поржу.

Придбала я свій шарф у слінгомами з Вінниці за 900 грн (вона друга власниця), переслали Новою Поштою з можливістю оплати при отриманні. Тим не менш шарф як новий, мабуть, мало мотали (вона казала, що дитьо старше вже і більше зацінило ерго-рюкзак, тому слінг був не в фаворі). Неюзаний такий шарф буде вартувати десь 1200 грн, до слова. Тому я зекономила 300 грн і тішусь. І вже навіть зв’язала слінгонамисто собі в колір ^^

А ще тішусь, бо це дуже гарно. Крім того, що зручно. Крім того, що мобільно. Руки вільні, дитя щасливе! Засинає при ходьбі, притулившись до маминого серденька. А я тим часом можу вештатись містом, їздити маршрутками чи навіть готувати їсти вдома (бажано не біля плити). І байдуже, що переважно на тебе дивляться, як на циганку якусь. Чи африканку. Чи хто там ще шматами обмотується? Індіано-перо… Вони, як маґли, не розуміють, наскільки слінгочари насправді полегшують мамство!

Може комусь, хто має вдома купу помічників або пересувається автівкою, не зрозуміло, для чого таргати так дитину на собі. Але факт залишається фактом: це набагааато легше, ніж на руках + руки вільні. Якщо мені іноді доводиться тривалий час нести Юстю без слінга, то я щоразу дивуюся, як це втомлює.

І хоч влітку в слінгу іноді трохи спекотно, та він має свої переваги: можна годувати, нє атхадя ат каси. Просто трішки приспутила намотку, підняла футбу чи розшпилила ґудзики і ніхто не бачить навіть, що малятко собі плямкає. Я одного разу навіть годувала на ходу, нікого не смущяючи при цьому. І не нервуючи Юстину, на яку раптово напав голод.

То ми біля стін роддому, де народилась Юстя, – показувала їй батьківщину 🙂

Май-слінг

Трохи більше вентиляції для тіла може забезпечити май-слінг. Кажу це з власного досвіду, бо заімєлі ми і таке чудо. І цього разу я навіть завлєкла чоловіка *перед тим він тільки кілька разів пробував носити Юстю в СЗК, але завжди боявся, що випаде або що засильно її притисне*. Після попередніх моїх слінгів май – то як бальзам на душу. Воно ніби і як рюкзак, ніби і нє. Зав’язуєш на талію собі, садиш дитину і фіксуєш довшими верхніми лямками. Я дуже зацінила! І муж теж.

Це самопошивний, але всьо з ним ок. У нього є капюшончик, який можна відщіпнути. Він добрий від сонця і від вітру. А ще слінг чорний, тому пасує до всього в т. ч. до нашого чорррного візка. У май-слінгу руці крихітки дихають, вони на волі. Моя навіть лапала себе за пальці ніг руками, сидячи в ньому. Тепер май зі мною постійно на прогулянці – в кошику візка. Він витіснив звідти СЗК.

Ергономічний рюкзак

Ну і останнє моє слінгонадбання – це ерго. Іншими словами “рю”. Та добре, добре, скажу українською мовою – ергономічний рюкзак. Тобто рюкзак, в якому дитині комфортно і красіво. Нам його позичили покористуватись бєздвоздмєздно, але поки ще ручки не дійшли, бо Юстік ще не сидить. А ерго-рюкзаки можна тільки з часу самостійного сидіння! Тому про нього ще нічого не скажу *хіба що це фірма Love&Carry і расцвєтка роверова – всьо як для мене*. Не виключаю, що може ще буду шити ерго в майстринь Ані Петриченко або Вєри Петрової – їхні роботи дуже хвалять. Ще є хороші майстрині Катерина Грищук або ж Надія Рожок. Ці всі жінки не львівські.

Ерго-рюкзаки дуже популярні і всі новенькі хочуть одразу садити дитину в них. Бо там нічого не треба мотати. Тільки защіпнути фастекси і готово. Чомусь люди панічно бояться шарфів. Але даремно, бо слінг-шарф дозволяє носити в різних-прерізних позиціях. Навчитись намотувати можна зовсім швидко, просто необхідно побільше практики. Я, до слова, набагато вправніше намотую слінг, коли поряд нема дзеркала. Нонсенс!

Отже, розберемось із кожним видом.

Слінг із кільцями (СЗК) – можна від народження.

Немовлятко може лежати в ньому, наче в колисці. Також існує можливість вертикального розміщення. Тобто СЗК – це не тільки горизонтальне положення.

Недоліки: довго не поносиш, тисне в одне плече.

Переваги: швидко одягається (відносно, іноді легше навчитись правильно мотати СШ), займає мало місця.

Ціна: від 300-400 грн.

—

Слінг-шарф (СШ) тканий, не трикотажний (!) – можна від народження і до…

Насправді, доки не задовбаєшся носити. Позиції різні: на спині, на боці, традиційно спереду. Мотається трішки довше, ніж СЗК.

Недоліки: він дуже довгий і хвости волочаться, якщо розмотуватись. Хоча є “коротиші” – шарфи менших розмірів, вони для старших діток (поки я не в темі ще).

Переваги: навантаження майже не відчувається, можна багато різних намоток, іноді використовують як гамак.

Ціна: від 1000 грн. Можна знайти за 700, але не тих фірм, які я писала вище.

—

Май-слінг – від 4-ох місяців (не ведіться, якщо виробник пише від двох). UPD. Дівчата в коментах підказують, що якщо май із шарфової тканини з регулюванням ширини спинки, то можна фактично з народження, ну, краще сказати з місяця – але ціна там значно вища).

Це квадратик зі смугами тканини, які пришиті до кутків цього квадрата. На пояс зв’язується коротша штукенція, довші хвости перехрещуються на спині і на попі дитини.

Недоліки: трохи можуть волочитись хвости.

Переваги: дуже швидко мотається, займає мало місця, ручки дитини на свободі.

Ціна: від 300-500 грн.

Є ще фаст-слінг, він дещо схожий на май і ерго.

—

Ерго-рюкзак – відколи дитина сіла, раніше хребет не готовий до такого навантаження.

Воно схоже на май і фаст, але замість смуг тканини м’які лямки на застібки.

Недоліки: ніззя для мацьопких діток.

Переваги: нічого не треба зав’язувати – все регулюється фастексами, нічого не волочиться по землі, компактна штука.

Ціна: від 500 грн.

Це так поверхнево розповіла вам про слінгоносіння. Точніше лише про своє слінгоносіння, адже нюансів у слінгах мільйон. Тим не менше, я ніколи не пошкодую про те, що познайомилась із такими переносками. Радше навпаки. Вибір за вами! Головне бажання і терпіння шоб не говорили “моя дитина не захтіла сидіти в тому” 🙂 Запрошую в слінгосекту!))

Групи фейсбучні:

• Слінгомами Львова (львівські слінгоматусі, слінгозустрічі, лотереї, продаж-купівля, поради і питання)
• СлінгоУкраїна (слінголюди зі всієї України, продаж-купівля, конкурси)
• Слінгобарахолка (тут можна купити і продати слінги та все дотичне)
• Слінгопомічник (сторінка неперевершеного львівського слінгоконсультанта Наталі Орел)

Усім слінгочяокакао ггг