Думалось мені раніше, що дитина, яка вже ходить, і грудне вигодовування – то капєц капєцний. Пам’ятаю, якось на перших місяцях Юстини гуляла біля дому і зустріла сусідку, яка говорила: “класно тобі, вона ще лежить, не рухається, а мій ноги на голову закидає, сосок крутить, як радіо, я вже не можу”. Тоді я подумала “ого, такий великий хлопчик, а ще їсть груди, нічого собі!” і спитала, скільки ж тому ді-джею. Хлопчику було всього лиш 1 рік і 3 місяці. Ніби не так вже й багато, але чомусь мені здалось, що якщо він вже гасає на повну катуху, то циці їсти не повинен би. Ха-ха-ха. Сила стереотипів і наслідків періоду молодості наших батьків.
