Вирішила зібрати в одному дописі всі спостереження щодо росту та розвитку нашої Олесьовської. Ви раніше могли бачити ці тексти та фото в соцмережах за тегом #хронікигрушки. У цій статті буде збірна, щоб було зручно глянути, порівняти і просто зорієнтуватися, що і коли відбувається в дітей.

Далі лишаю текст фактично без змін зі щоденника Олесі.

перший рік життя

1 місяць

Дуже багато спить, майже не плаче. Не встигає просто 😂 Накидується на цицю, як хижак, що вполював здобич. Тому і не дивно, що наїла 1.1 кг за перший місяць життя.

Нещодавно помітила нас і деколи роздивляється своїми очиськами заворожено.

Не свариться на сестричку Юстю, яка постійно її цілує, гладить, обіймає і всьо решта, поки дрихне. Поки що їй це не дуже заважає. Як і стрибки старшої сестри з криками-співами по ліжку.

У слінгу трохи реве, поки мотаю, і одразу, одразу (!) засинає, як завершую цю процедуру і йду на вулицю.

Була вже на концерті, відкритті музею, в кількох пабах-піцеріях, ведмежому притулку, на кіносеансі і навіть зі мною на манікюрі. Їздила в автокріслі і в маршрутці.

Ми кажемо на неї “Грушечка”, бо щоки (див. пампуляки) схожі на грушку. А ще я в пологовому казала “Фанта Щоката”.

Коротше, наша нова любов святкує сьогодні місяць. Далі цікавіше, я вже знаю))

2 місяць

Олесі вчора було два місяці. І я пишу пост про це на наступний день, горе мені, горе!))

Другий місяць життя – це чудовий період, коли дітки починають усміхатися у відповідь. Я так його чекала!) Так чекала, що аж не могла повірити своїм очам, бо сміятися Олеся почала значно швидше, ніж Юстя, – в 1 місяць і тиждень. Бальзам на душу, коли щоки розпливаються в усмішці, а оченята сіяють від щастя. І чим більше зорового контакту та “сюсі-пусі”, якого я майже не можу позбавитися з немовлятами (хоча думала, що так нікоооли не говоритиму), тим ширший усміх. Але файно, але файно!) Що цікаво: впізнає одразу вона переважно лиш мене. Мама – то мама!)

Наша Грушка вже менше спить вдень, трошки більше реагує на крики старшої та шум навколо, але загалом дуже спокійна малючка. Буває, що прокидається і мовчки лежить собі, роздивляється, крутить головою, “крехтить”, але не плаче. Якщо таки щось турбує, то кричить голосно. Але я завжди методом спроб усуваю причину: підгузник, циця, відрижка, одяг, спати.

Вночі тільки двічі сплутала темну пору доби зі світлою – либилась до мене замість бачити сни. А загалом спить класно, в нас спільний сон і грудне вигодовування на вимогу. Їсть вночі мало, 2-3 рази. На грудях не висить. Цього місяця тиждень спали втрьох – Юстя, я і Олеся. Одна одну не будили.

Суттєве полегшення – дуже різко зменшилась кількість бекань. Це добре, бо менше треба переодягатися їй та мені. І не пахнемо “сирочком” 😁

Що трапилося за ці 30 днів? У місяць і два тижні ми її похрестили – спала, хоч би що. Навіть коли воду на голову лили: розплющила очі, подивилась, що коїться, і заснула далі. Крім того, Олеся відбула зі мною зустріч із читачами блогу на Мамських посиденьках. Що робила? Спала в мене на руках. Ви бачили це самі 😁 Також цього місяця Олеся відбула свою першу фотозйомку в якості моделі для реклами одягу Guru Mama. На зйомці теж переважно дрихла. Ну, і непогано вона позувала для мене, коли я фотографувала її в автокріслі для закордонного паспорта. Тут вже з великими очима та поглядом у камеру. Вдалось із першого разу зробити хороше фото (клацайте на лінк вище).

А ще в неї виросли вії!

Одне слово, місяць другий – політ чудесний! Мені подобається. Якось швидко час йде.

3 місяць

Їй вже #3місяці. Вона вже менше зригує, набагато менше, ніж раніше. Почепила їй слинявчик від Невгамовні на шию, то рідше доводиться переодягати бодіки.

Часто усміхається. Реагує на іграшки – ногами перебирає, як їх бачить перед собою. Тішиться. Любить зайчика музичного, Юстинка їй постійно його вмикає, коли Олеся неспокійна.

Перевертається на бочок і дуже хоче на живіт так ще перевернутися, буквально останніми днями. Із положення на животі перевертається на спину – балабуць!
Хоче відштовхуватися, коли на животі пасе коні. Голову тримає добре. Та вона зі самого початку так нівроку її тримала, як і Юстинка у свій час. Я не дуже стараюсь притримувати. Іграшку в руці ще не тримає, але волосся моє хватала міцно, поки не підстригла 😁

Говорить, пищить, ґельґоче, якщо до неї щось казати з інтонацією.

На бровах був гнейс, то під час годувань зішкрябала нігтем (олійка мені з Юстею не дуже помогла, теж так насухо шкребла потроху). На голові такого нема. Волосся ззаду викатулялось – повністю лиса на потилиці, так само спереду – лишився тільки чуб посередині голови.

Деколи має пальці в роті або кулак. Смокче пальчик крізь сон. Почала затискати сосок яснами – такого я ще не бачила в 3 місяці. Досліджую питання…

Загалом не так легко її вже погодувати, як раніше, деколи треба танці з бубнами. Лактація встановилась.

Багато досить спить: що вдень, що вночі. Сон продовжую цицею. Якщо очі заплющені і плаче, то хоче спати далі і груди цьому допомога. Буває, що прокидається і лежить собі тихо.

Іноді вдається виходити на вулицю у візочку, але в більшості слінг. Там вона і засинає під час ходьби. У машині вже частіше треба нависати над нею з грудьми.

Якщо порівнювати з Юстею, то мені вона дуже спокійна дитинка, з якою абсолютно нема клопотів, крім отих бекань.

4 місяць

4 місяці цій дівчині, 4! Мені час летить блискавично. Не відчуваю ніяких складнощів із нею наразі. Десь більше плаче, десь менше – завжди знаходжу вирішення проблеми.

Ми на повному грудному вигодовуванні, звісно, і раніше, ніж 6 місяців, ніхто рипатися не буде з їжею та питтям. Думаю, що не буду навіть і довше, якщо не буде харчового інтересу. Вона вже може зацікавлено дивитися на яблуко, яке я їм над її носом, і трясти руками та ногами від захвату, але це нічого не означає.

Олеся дуже любить розглядати людей. Коли до неї хтось говорить, то очі робляться великими, тіло завмирає і вся увага зосереджена на співрозмовникові. Ще би! Я постійно її кладу і йду мити посуд, кладу і сідаю їсти, кладу і в’яжу, кладу і біжу до Юсті, кладу і… Коротше, друга дитина, самі розумієте, – розвивається на фоні. Вона вже не центр Всесвіту 🙂

Ми не щодня її купаємо, не щодня робимо масаж, не щодня капаємо носик чи що там ще роблять? Їсть, спить, лежить на спині та животику, бавиться.
.
Та! Бавиться! У неї цього місяця з’явився колосальний інтерес до брязкалець та гризунців. Я вже в’яжу їй від Rybcya, звичайно!) Нарешті цей час настав) Може взяти в руку щось невелике і направити собі в рот, а потім товкти яснами, ніби з голодного краю. Так само любить гризти свій кулак чи мій палець. Юстина вже пхає їй свої пальці, бо “вона хоцє погизти!”.

Бекань, можна сказати, вже майже нема. Головне не ставити стовпчиком після годування і не перевертати пасти коні. Сама вона вже не перевертається, призупинила темпи))

Олеся дуже позитивна дитинка. Завжди зранку в гарному гуморі. Вдень більше тусується, менше спить. Почалися двадцятихвилинки. Вночі пару разів їсть, але в нас спільний сон, тому мами-зомбі у квартирі не є. Годую і сплю, ніде не переставляю, навпаки приготаю до себе і тулю. Це настільки приємно – капець просто. Така маленька пампулька м’якенька. Люблю сильно-сильно)

Через пару днів буде перший її політ 🙂 Вгадаєте, куди? Близенько…

5 місяців

Вчора нашій #олесьовська було 5 місяців і я про це тупо забула, прикиньте 😁

Олеся продовжує бути грубасиком і вдавати, що їй важко рухатися. Юстя в 4 місяці та 5 днів вже вміла перевертатися (https://youtu.be/6C33eTbMNxE), а молодша доня у своїх 5 місяців та 1 день досі навіть не намагається. Поводиться, мов нелягайка))

Але! Вона вміє крутитися за годинниковою стрілкою або проти. От покладу її на килимок на підлозі головою в одну сторону, а приходжу – і вона вже в протилежну розвернулася.

Також вміє трішки повзти. Носом зариває в землю, дупу догори і суне вперед. Виходить!))

Гризе гризунці (дерев’яний їжак гарно в руці лежить), тягне до рота пальці на руках та ногах. Пальці ніг особливо смачні, коли їй змінюють підгузник. До слова, 90% випадків мию маленьку дупку під краном із холодною водою (не питайте, то моя фішка), решта – серветки (коли лінь, наприклад, зранку).

Дуже голосно регоче, коли їй цілувати шию. Любить, щоб її смішили. Обожнює, коли Юстя з нею бавиться і розмовляє.

Час від часу гуляє у візочку, мені навіть вдається її там залюляти після того, як щедро поїсть цицю. Але гуляємо ми рідко.

Лишала її аж на півтори години без молока! Моя мама героїчно погодилась відпустити мене на манікюр.

Вночі пару разів їсть і швидко засинає далі, я годую лежачи і сплю (ніц нового). Спільний сон форева! Вдень теж все просто – засинає на ліжку великому і прокидається, щоб під’їсти. Якщо не плаче, щаслива і очі розплющені, то виспалась. Якщо плаче й оченята зажмурені, то даю цицю, вона присмоктується і засинає далі.

В автокріслі реве, коли хоче спати. У слінгу теж.

Нещодавно була в дитячому театрі і залипала на сцену впродовж цілої вистави, я не очікувала! А ще в неї відбувся перший політ цього місяця, в якому вона показала себе говірливою, але чемною і щасливою дитиною:

Скоро вперше побачить море. Це буде на Кіпрі)

6 місяців

6 місяців! Півроку! Починаємо прикорм. Жартую! 😂😂😂 Який ще прикорм? Дитина ні не сидить, ні зубів не має ще, ні не забирає в нас їжу.

Та вона тільки 2 тижні тому почала перевертатися на животик (на Кіпрі, до речі, так їй потім і будемо розповідати). Зубів на горизонті не видно, я вже знаю, як ті “кратери” виглядають. А продукти харчування їй не цікаві ще. Ну, вона може запхати в рот усе, що їй дадуть у ручки. І дивиться на те, як я жую перед нею, дуже великими очима. Але це нічого не означає. Беру її зі собою за стіл, коли їм, але це радше тому, що іноді вона вже не хоче лежати, а я ще не встигла поїсти після готувань та прибирань. На колінах затихає і заспокоюється.

Тому знайомство з їжею буде значно пізніше і це не будуть пюрешки (Юстя почала їсти після 7 місяців, перший зуб виліз у 8, тоді і сіла). А груди вона їсть вже рідше, відмовляється їсти сидячи (роззирається в різні сторони і фонтани б’ють), тому вдома завжди з нею лягаю, коли годую. А не вдома їсть у слінгу! Це дуже рятує, бо просто на ручках у позі колиски не хоче. Хіба танцювати з бубнами. Якби була мамою вперше, то подумала б, що це відмова/немамолока/гірке/нежирне і так далі 😂

Цього місяця Олеся пережила першу хворобу. Це був нежить, який переріс у температуру та кашель. Не знаємо точної позначки, бо термометр із бебі-боксу бреше, а хвороба припала на наш відпочинок. Дуже швидко видужала завдяки частому прикладанню та промиванню носика.

Крім перевертань добре вміє рачкувати, дупу вгору і пішла. Назад 😂 Крутиться собі у всі сторони, може дістати щось, що лежить за метр від неї. Підлога і матрацик на ній – наше все.

Волосся почало рости збоку, а то посередині той чуб всіх усміхає – козачка мала з ірокезом.

Белькоче якісь приголосні, це так класно. Я не можу нею натішитися. Вона така файнюща, що цілувати б і цілувати. Тіскати і тіскати.

7 місяців

Коротше, Олесьона за той місяць почала їсти, як з голодного краю, і швидко повзати, як учасниця напівмарафону. Вона не тільки відштовхує своє тіло на кілька сантиметрів вперед, а прям шурує блискавкою до місця призначення. Руки під себе і гребе до цілі, підтягуючись. Цілеспрямовано і кумедно.

На початку місяця ставала на коліна рачки і розхитувалась, а зараз вже піднімається в планку і гойдається вже з колінами в повітрі. Спортсменка росте – не даремно я з нею займаюся регулярно в якості гантелі 💪

Трошки гірше відпускає мене від себе під час денного сну, але таки знаходжу вікна, щоб втекти. Дуже легко можу визначити, коли вона не почує, що я забрала сосок і почимчикувала з кімнати. Завше стараюся, щоб вдома грала якась музика чи прала машинка, бо мертва тиша – то не дуже добрий варіант. Хоча яка ще тиша, якщо Юстя часто на всю горлянку мене кличе?))

Про їжу. Місяць тому я думала, що моїй дитині ще не цікаво споживати щось інше, крім грудного молока. Але як тільки я цю думку озвучила, то Олеся почала проявляти протилежне. Вона тряслась над їжею, пищала від радості побаченого, виривала маленькі шматочки з рук, щоб цілеспрямовано запхати собі цю мікродозу в ротик. А потім ганяла ту рисинку (чи щось інше) по ротовій порожнині, вивчаючи новий смак і просила ще, стукаючи ногами від радості. Одне слово, дитина вже дуже багато всього спробувала: рис, гречка, кус-кус, булгур, макарони, картопля, морква, яйце, яблуко, грейпфрут, банан, сир, м’яско… Навіть паску вона їла – пощастило Олесі бути другою дитиною в сім’ї 😁

Я даю все, що їм сама (крім відверто шкідливих речей), знайомлю її з їжею просто. Пріоритетом лишається грудне молоко аж до року точно, а всю їжу вона собі дзьобає, смакує, вчиться жувати і не давитися. До речі, в неї дуже добре виходить яснами перетирати все, що дають. Зубів ще нема.

Про наш педагогічний прикорм без блендерів та таблиць можу написати окремо (ось тут стаття: Без пюре і без таблиць або Педприкорм нашої Олесі), якщо будуть питання. Мені дуже зручно, бо нема ні часу, ні бажання готувати дитині окремо.

Сестру свою обожнює – дуже вони смішать одна одну. Любить накриватися ковдрочкою з головою і радіти, коли ковдра сповзає.

Відбула зі мною на тренінгу для матусь, де я виступала в ролі спікера, – молодчинка. На кіносеансі поспала. Ходила в гості, лишалась вдома з татом і навіть гуляла пару разів із кимось, крім мене.

Росте наша дівчина і я цьомаю її щодня по триста разів. Не хочу, щоб так швидко минав час, вона така файнюща, що то просто.

8 місяців

По-перше, виліз зуб. Навіть не один, а два (другий буквально на днях проклюнувся). Той перший вже такий величенький. Ніяких змін стосовно цього в поведінці не помітили. Без річок слюнь, без температур. Одне слово, як в Юсті, – несподівано.

По-друге, дівчина всюди здіймається на коліна, а деколи встає на рівні ноги, якщо є за що зачепитися. З цієї позиції сідає, але не тримається довше, ніж пару секунд. Тато наш радий, що нарешті можна потроху використовувати ерго-рюкзак 🙂 Обов’язково відзнімлю відео сідання, бо ж ви знаєте, як часто плутають качання пресу зі сіданням.

Почала відпускатися і триматися лиш однією рукою за опору, коли кудись лізе. Якщо я лежу на ліжку, то вона буде туди-сюди шмигати через мене. Повзає всюди хвостиком – куди дуля, туди дим 😂

Дуже рада завжди мене бачити. Якщо я на горизонті – усміхається одразу. Взагалі впізнає всіх, кого часто бачить. Незнайомі чоловіки (особливо з темними бородами), які шось до неї говорять, переважно викликають сльози.

Волоссячко росте. У неї воно русяве, хоч Юстинка була блонда-блонда. Очі поки що синющі. Хоча ми всі зеленоокі. Ні дня не проходить без фрази “то копія Петра” 😂

Вже краще їздить в автокріслі. Може проїхати 25-30 хв. без плачу і мені не треба лазити на заднє сидіння підгодовувати над кріслом. Дуже любить бавитися та гризти слінгонамисто.

Спить міцно. Мені здається, що Юстя так не спала. Або я просто маю більше досвіду і знаю, що при будь-якому прокиданні – зразу циця. А деколи добре просто зробити “шшш” з рукою на животику і вона засинає далі.

Грудне молочко споживає переважно лежачи на ліжку або в слінгу. Рідко погоджується на прикладання сидячи. То триває ще від 4 місяців.

Їсть все малюнькими дозами. Особливо любить хлебтати воду з горнятка. Вже менше розливає на себе – так класно, що такі маленькі діти на таке здатні!

Відбула зі мною третій виступ яко блогера. Також була на своєму першому концерті у дворику Ратуші. І на слінгоекскурсії Львовом. Вже з ними двома мені трішки легше давати раду самотужки на вулиці.

9 місяців

Почну з пісяння. Цього місяця ми почали висаджувати її після сну. І вже навіть перейшли на підгузники-трусики, щоб легше було знімати та одягати. Вдома час від часу використовую звичайні бавовняні труси (які Юстя носила ще нещодавно, а на Олесю ледь налазять). Але тоді мушу за нею постійно пильнувати і час від часу садити на горщик, витирати підлогу, прати трулі. Якщо нема багато справ, то бавлюся. Якщо завалена по вуха, то парю дитину в підгузнику і зрідка висаджую. Але після снів пісяє постійно! З нічного та обіднього дуже часто прокидається суха. На вулиці теж вдається зловити. А ще в більшості випадків пісяє одразу після того, як витягую з ерго.

Так, ерго. Ми вже перейшли на ергономічний рюкзак. І як чудово відзначила одна з читачок: Олеся ж ще не сидить, чому ви носите в ерго? Наша пампуля і справді ще не зовсім сидить. Я не називаю сидінням кілька випадкових секунд в сидячій позицій, коли впаде на дупу. Але! Перед тим, як пересісти в рю від DiSling, я консультувалась зі спеціалістом, яка відзначила, що конкретно нашій дитині сміливо можна вже ерго. Причиною цьому є те, що вона вже не перший місяць повзає і стоїть.

Проте наголошу і зазначу: не носіть в ерго-рюкзаках несидячих дітей (як часто це роблять відомі блогери, коли дитині ще і 4 місяців нема)! Для цього є слінги, май-слінги та адапти. У крайньому випадку завше можна спитати поради в слінгоконсультанта.

Про стояння. Олеся всюди встає, де тільки можна, і навіть почала ходити вздовж опори. Переступає собі трішки і тішиться. А ще падає і плаче 😂 Вона дівка ґонорова – відпускає іноді дві руки або хоче щось зловити і падає.

За руки ми не водимо і не будемо цього робити. Але вже було кілька спроб від друзів та родичів 😂 Я зразу обрубую “ні, так не можна”. Так само, як ми не толеруємо ходунців і схожих штук. Олеся, як і Юстина, буде повзати доти, доки сама не відпуститься і не піде.

Навчилась махати “па-па” і плескати в долоні. Стоїть перед дзеркалом у ліжечку і аплодує собі. Якраз на концерті Вакарчука почала тосяти))

Тепер про прикорм. Активно їй хочеться все руками запихати собі в рот.

Зубів нових не з’явилось. Але хникань побільшало. Дуже часто ниє… Дуже. Рятуюсь цицею і обнімашками в ліжку, як завжди.

10 місяців

10 місяців було Олесі… Ще 2 серпня, але я шось взагалі не встигаю за всім, скажу чесно. Тому не дивуйтесь, що відписую малослівно, бо вас все більше і більше, а я одна)) І реально не вистачає часу. Та ще й телефон вічно хтось вириває з рук!

Олесьона стала така непосидюча, що поза межами дому досить із нею складно. Вічно хоче повзати, ниє і викручується на руках. Зі слінга вистрибує, циця рятує ненадовго, хоч я постійно її пропоную. Але продовжую її носити в ерго, адже не бачу іншого виходу для себе з двома дітьми і громадським транспортом із Рясного))

Якщо вже заговорила про ерго, то обмовлюся і про візочок. Цього місяця пересадили нашу Олесінь у прогулку (до цього вона їздила в автокріслі на колесах). Не скажу, що стало легше, бо Олеся постійно сповзає поміж ремені, але місця їй там точно більше. Сидить у прогулянковому блоці гірше (або просто соупадєніє).

На горизонті видніються верхні одинички. Довго не було нових зубів!) Тому скоро вже буде більше, ніж два нижніх. Може тому вона така “вє-вє” на всьо і заходиться “з пів оберта”.

Радо гризе тверду їжу. Взагалі, я вже їй ставлю столик і просто висипаю на нього шматочки, щоб діставала пальчиками собі сама. Трохи поїсть і починає викидати все за борт. У нас вічно на кухні брудно, я вже задовбалась замітати. Крім того, цього місяця часто їла пюре, то навчилась висмоктувати з пауч-упаковки кльово. Це тішить, бо в дорозі воно зручно. Воду далі любить, як навіжена (даю з чарки або з Моршинської “спорт”). Але циця форевер ще буде довго!

Забула головне)) Сидить вже нарешті. А то зі всіх сторін “ще не сидить?!”. Зробила це в 9.5 місяців. От повзала, повзала і сіла. Тепер постійно повзе і сідає. Прикріплю відео того, як діти сідають, бо самі знаєте, що частенько видають за сідання качання пресу.

Стало легше трішки фізично з нею сидячою давати раду.

Висаджую після снів пісяти. Завжди успішно. Люрить гарненько на горщик. Також висаджую один раз за ніч, коли починає крутитися (вона ж терпить, бо пісяти хоче). От просто з грудьми в роті на горшок оп і готово. А потім далі спокійно спати. Тішусь, що менше підгузників використовуємо. Буває, що на добу йде 2-3 штуки. І ночі сухі бувають. Висаджувати – це круто! Спробуйте пропонувати попісяти своїй дитині час від часу (особливо вночі, коли не злазить із грудей).

Взагалі спить дуже добре, даремно я собі в голові будувала страшні ілюзії. Іноді в неї вже один довгий сон на день. Підгодовую і спить далі, але довго спить.

11 місяців

У порівнянні з попереднім місяцем в Олесі є кілька новинок:

1. Вилізло одразу 4 верхніх зубенят! Така смішна з тими зубами, коли сміється. Німагу просто. Не скажу, що важко вони їй далися. Дитина, як дитина: іноді плаче, іноді сміється.

2. Були випадки, що кілька мілісекунд стояла без опори. Люди вже починають свої стандартні питаннячка “ще не ходить?” і розповіді, як їхні діти/внуки починали швидко бігати 😂 Я про ходіння навіть і не думаю в такому ранньому віці. Олеся повзає з 5.5 місяців, їй так добре) І до року точно не почне ходити – це видно неозброєним оком) Вона і не повинна, зрештою))

Я вже писала, що за руки ми не водимо, бо це шкідливо, тож ніяких форсувань її розвитку нема. Всюди, де Олесі треба, вона собі заповзе. Якщо потрібно щось дістати – встане, тримаючись за опору.

Далі, по ідеї, вона почне відпускатися, навчиться стояти без допоміжних предметів посеред кімнати, а вже тоді зробить свої перші самостійні кроки. Ось тут посилання на те, як це почала робити Юстя:

3. Якось після денного сну почала вимовляти звук [к] – “ка-ка”, “ку-ку”. Класно, що вона розуміє, коли її просять щось сказати, і повторює. Немовлятка всьо шарять! Так було власне з цим “ку-ку”. І ще Олеся показує “велика-велика” – стандарт, я б сказала. Можна вчити відтопирювати вказівний пальчик – на носі рік 😨

4. Якщо щось начудить і ми до неї звертаємося “Олеся!”, то починає втікати дуже швидко і пищати від радості, бешкетниця.

5. Почала їй робити хвостик-пальмочку і не можу спинитися, це так мило, що капець)) В нашої старшої було дуже мало волоссячка в такому віці. І вона була блонда! Дівчата такі різні.

6. Олеся пересіла в тростинку CAM Flip б/в (брали на OLX у межах Львова), а наш чорненький візок Bebetto Nico Plus 3 в 1 ми якраз днями продали дуже гарним людям 😊. Новий візок влазить у приміщення Укрпошти, важить 6.4 кг і займає мало місця. Думаю, будемо його зі собою волочити всюди, адже і Юстинка іноді прикидається малюком, сідаючи у візки))

12 місяців

Ну всьо! Рік дитині. Скоро підсумовую, що нового було за цей місяць, і гайда святкувати)

Виліз зуб один. Нижня двійка. Або співпало, або ні, але Юстя пішла в садок і хвороби трохи нахлинули. Мала цього місяця і температуру високу двічі, і сопляки. Не любить, коли їй промиваю ніс фізрозчином, але солодкий Нурофен їсть із радістю (Юстинка терпіти не могла нікого його і плювалась).

Почала стояти без опори досить тривало, 5 секунд. Після цього легенько присідає на землю, тобто може вже мінімально тримати рівновагу. Мабуть, наступного місяця вже напишу “всьо, ходить”. Але ліпше б повзала))

Спить один або два рази на день. Сни вже довші значно, хоча вона і так непогано спала завжди. Буває, що 2 години триває сон (із під’їданнями, звичайно). Ви завжди питаєте, чи не боюсь я лишати її на ліжку. Ні, не боюсь. Вона вже вміє з нього злазити, якщо планує десь йти. Якщо ж хоче спати далі, то просто лежить і плаче (або сидить і плаче).

Настало похолодання, тепер важко її вдягати. Викручується, втікає… На фоні тих всіх одьожок висаджую попісяти тільки після снів – завжди успішно.

Любить купатися. Запускаю їх у душ разом з Юстею і можу робити свої справи хвилин 20. Таляпалки малі.

Кладу їй на стіл малими шматками трішки їжі і вона собі бере. З’їдає – кладу ще. Якщо ж їжу відпихає чи просто швиряється або жмякає, то на цьому трапеза закінчується. Часто їсть зі мною на колінах. Так вона більш охоча до споживання.

Вміє давати цьом. Стискає губи і зі звуком “ммм” наближається до моїх губів. Конкретно! Також легко навчилась показувати пальчиком один і казати “ґум”, коли питаєш “скільки тобі років, Олеся?”.

Танцює дупцею, коли чує музику або слово “танцюй”. А ще обожнює говорити з татом по телефону, дуже радіє і каже “тятя” в слухавку.

Та й таке! Один! Шок 🙂

—

Я тільки додам ще тут історію своїх пологів, може хтось не читав: Мої пологи з Олесею

І проанонсую, що святкували ми її рочок у вигляді фотосесії з поїданням торта, буде влог на каналі Мамунця в YouTube, дочекайтесь!

І не забудьте про лайк цьому допису, бо то велика робота, скажу я вам) Віддячте, люди добрі))