Кожен день не схожий на інший, але якісь загальні риси режиму промальовуються. Я взагалі ніколи не відштовхувалась від того, щоб жити за графіком, але з настанням одного сну і другої вагітності все ж пішла часткова прив’язка до спання вдома (якщо не треба кудись їхати). Відповідно від нього вже і почав формуватися певний режимчик. А так то доця завжди їла на вимогу і спала. Ніяких трьох годин і графіку сну до року точно не було.
Юстині 2 роки і 1 місяць. Поїхали.
