Вперше я спробувала її вставити ще порожньою, коли в мене не було місячних. Нічого складного – склала вдвоє і ввела, а вона без проблем розкрилась. Зразу собі подумала “тю, що тут такого?”. У мене не було ніякого дискомфорту, але і виділень теж не було, тому важко було щось казати. Єдине – це відчуття, наче нічого всередині мене і нема. Не скажеш, що така величезна штука!)

Я дуже чекала першого дня менструації, щоб таки випробувати насправді.

І от цей день настав. Я прочитала багато інформації до того і переглянула чимало відеовідгуків, щоб зрозуміти що і до чого.

Перший цикл менструальної чаші

невдалий дебют

Зайняла зручну позицію, поставивши одну ногу вище, і вставила чашу так, як і робила це попереднього разу, коли ще не було місячних. Просто склала вдвоє. Втішилась, що відчуття чудесні, і побігла годувати Олесю, бо вона вже була дуже втомлена перед сном.

Пройшло буквально 10 хвилин після введення. Я лежала на ліжку і годувала доню, аж тут відчула якийсь дивний біль в області живота. Мене раптово так схопило і ніби спаралізувало, що стало страшно. Я в той момент відчула, ніби все не так і все не те. Звичайно, я готувалась до використання такого девайсу (читала та дивилась відгуки інших жінок) і знала, що будь-який дискомфорт пов’язаний із тим, що чаша неправильно введена. Але я не очікувала, що може бути якесь таке загальне болюче відчуття десь усередині. Довелось у цю ж секунду залишити Олесю ридаючу на ліжку і так-сяк добігти до ванної, щоб вийняти чашу.

Чомусь через той біль я похапцем намагалась тягнути її за хвостик, не забираючи вакууму. І від цього стало ще гірше. Прокрутила собі в голові ті нечасті історії, де жінки не могли впоратися самотужки. Стало лячно, чесно! Але я не панікувала, бо знала, що зможу, і в голові крутилось “ви точно її дістанете, точно!” (профіль https://www.instagram.com/i.love.my.cycle/ у поміч). Проте все одно якесь таке відчуття на пару секунд з’явилось. Мабуть, на фоні того, що я поспішала, що діти “тиснули” і покваплювали своїми діставаннями і криками за дверима (старша була теж вдома, бо пропускала садок через хворобу, і більше нікого).

Я витягнула її тоді швидко, але водночас це було дуже неприємно, адже я просто силою її дьоргнула за хвіст. Пишу це не для того, щоб налякати всіх, хто ще не пробував, а щоб ви не тупили, як я)) Там ж вакуум! Його спочатку треба забрати – запхати палець між чашею та піхвою. Або стиснути дно чаші. Але тягнути просто за хвостик – ні!

Вирішила зробити паузу з чашею, почитати ще більше і подивитися, поки доця якраз буде засинати. Була зла на себе тоді. Лишила прокладку на підстраховці і побігла.

другий раз

Вдруге спробувала ввести чашу десь за годину. Виділення в перший день у мене потужні, особливо після других пологів, тож все виглядало, як із картини фільмів жахів (при тому, що я їх не дивлюся, бо мені вистачає адреналіну в житті ггг).

Цього разу я спробувала скрутити її, затиснувши посередині пальцем, а тоді вводити в піхву. Помацала пальцем, щоб вона розкрилась (пройшлась по дну, помацавши по кругу, щоб не було ямок). Виглядало, наче все ок, але було трохи страшно, що зараз знову “схопить” той корч, чи як то сказати. Відчуттів поганих не було, але вона трішки протікала.

чаша протікає?

Почала гуглити, що робити, коли чаша пропускає виділення. Кажуть: погано вставлена. Може, я її вставляю занадто близько? Або навпаки задалеко? Шийка матки в мене ген-ген, не знаю…

Написала подрузі, яка користується чашами. Вона сказала, що проблем у неї не виникало, але трішки мазалось на початку.

Почитала, що це нормальне явище, якщо в перших 30 хвилин ще мажеться, бо стікають залишки крові, які залишилися на стінках ще до того.

Ми мали їхати далі з дому по справах, тож я вирішила не ризикувати і вийняла її, але цього разу злегка напружила м’язи, ніби потужилась на унітазі, зловила двома пальцями чашу знизу і потягнула на себе, не торкаючись хвостика. Вона вийшла легко і без тих жахливих відчуттів, як уперше. Це геніально, просто потужитися! Поставила тампон, який виглядав фактично мізерним у порівнянні з капою, і поїхала з чистою совістю собі в центр.

Третій раз

На ніч я знову не мала бажання експериментувати (слабачка!). Вирішила спробувати наступного ранку ввести.

способи введення чаші

Підкована новою інформацією за ніч (глянула відео на YouTube – там є взагалі дуже кумедні випадки, а ще почитала коментарі під постами I.love.my.cycle в Instagram), я вирішила, що варто спробувати інші способи скрутити чашу. Зокрема, є такі варіанти:

– літерою “Є”
– літерою “С” (або як я писала вище “вдвоє”)
– квіточкою або “бутоном”

Літерою “Є”

Захотіла спробувати щось нове, а раптом. Для мене новинкою був перший варіант: стиснути чашу пальцями в одному місці (язичок літери “Є”, тобто риска “-“) і з іншого боку огорнути його другою рукою (ніби “С”). Так утворюється літера “Є”.

Після цього я міцно тримала конструкцію пальцями і намагалась якнайдалі засунути чашу, щоб вона не розкрилась швидше, ніж потрібно. І щоб не застрягла, не розкрившись, також. У цьому, виявляється, була вся фішка. Чаша стала одразу класно і після цього нічого мене не турбувало і взагалі не було відчуття, ніби в мене місячні. Хоча вони і так не болючі, але я дійсно забувала, що запхала щось у себе. Це інші відчуття, ніж тампон. Дійсно афігєнно. Як рукою зняло весь попередній досвід.

І тут головне не забути, що чаша не може бути всередині більше, ніж 12 годин. Я старалась витягувати через 6-8 годин. Спорожнювала, мила і тоді назад вставляла.

Покажу ще, як виглядають інші способи, адже кожному підійде щось своє.

Літерою “С”

Потрібно просто з двох боків пальцями скласти чашу вдвоє. Легко сформувати таку штуку і не тяжко втримати.

Квіточкою або бутоном

Тут теж досить просто утворюється: вказівним пальцем запихаємо стінку чаші всередину неї ж. У той час великий та середній пальці стискають чашу, щоб вона не розкрилась.

Після цього утворюється такий собі бутончик або квіточка:

третій, четвертий, п’ятий…

Із кожним разом мені вдавалося краще. Як я зрозуміла: основне засунути її глибоко, щоб достроково не було розкриття. Чаша “дзвіночок”, яка в мене, мала б досить легко розкриватися, але якщо я відпускала палець зашвидко, то відповідно вона не до кінця робила “тидиш!”)) У такому випадку я її витягувала одразу ж і пробувала знову. Щоб не було “фальстарту”.

Наскільки заповнюється чаша?

Що мене здивувало: навіть після 8 годин носіння не набиралось виділень по вінця чаші. А з тампонами чи прокладками іноді здавалося, що лиє, як із відра!

Як із громадськими туалетами?

Останні два дні місячних у нас була запланована поїздка і я не знала, в яких умовах нам доведеться перебувати і чи буде людський туалет постійно, тож знову вернулась до тампонів. Якби воно припало на звичний простір, то б продовжила користуватися чашею, бо наче вже з нею розібралась. Думаю, тут дало своє те, що я ще не профі)

Але добре, що таки не брала, чаші зі собою тоді, бо ми були в місці, де туалет навіть на замок не закривався 😄

Взагалі в ідеалі має бути умивальник у кабінці чи біля унітазу. Щоб спорожнити, помити під протічною водою чашу та руки і вставити знову. Але якщо умивальника нема, то є пляшка з водою, припустимо, чи вологі серветки. Читала, що жінки так роблять. 

Кип’ятити кожного разу чашу перед введенням не потрібно! Лише перед кожним циклом (і після – підказують).

Буде ще…

Однозначно, вартує ще напрактикуватися запихати її з першого разу вдало, тут я перфекіоніст і того точно досягну. Попереду ще багато циклів для проб! Але вирішила таки занотувати свої перші місячні з чашею, щоб хтось, хто тільки пробує, не повторив моїх помилок 🙂

Сподіваюсь, не налякала)) Маєте питання – радо відповім тут у коментарях чи під постами в соціальних мережах Instagram та Facebook (профіль “Мамунця” – @mamuncya).

Ось тут також писала про те, як вибирала чашу: Менструальна чаша: що це таке і як обрати?