“Спати чи не спати?” або Золоті правила дитячого сну

​”Спить, як младєнєц”. Як часто ви чули це речення у своєму довагітному житті? Бо я часто. І сама навіть використовувала цю фразу, абсолютно не здогадуючись, що вона трохи недостовірна. Нє, не спорю, є чемні новонароджені, прям божі адуваньчики, які міцно сплять і гарно їдять. Але є також і дітки, в яких газики-коліки-шмоліки. Юстину ці штуки не торкнулися або я просто не вмію називати речі своїми іменами. Але вона була далеко не тихенькою і мирною бубочкою. Чесно, мені було все одно, як назвати ту її першомісяцеву прив’язаність і плаксивість, бо основною своєю роботою я вважала зробити так, аби крик вщух. І байдуже, як воно іменується: коліки, криза, четвертий триместр чи ще щось.

Чи не найважливішим для мене в перші місяці Юстіного перебування на планеті Земля був її режим. Точніше розклад снів та двіжувань, бо про який режим може йти мова в такої мацьопи? Вона ж нон-стоп їла і спала, лише час від часу розплющувала очі, коли їй мили дупку чи виставляли на сонечко від жовтяниці.

Я тоді навіть встановила додаток-тамагочі, в якому відзначала тривалості снів і часові проміжки стосовно доби. Так, мені цікаво було все це моніторити, я хотіла віднайти якусь закономірність і полегшити собі розпорядок дня, бо дуже вже люблю все в голові розкладати по поличках. Але, як то не дивно, серед усіх тих схем впродовж місяців стало зрозуміло лише одне: вона спить рівно 40 хвилин. І будиться. Що ж таке? Чому вона не спить три години, як то у фільмах і розповідях?

Поки мама працює…

Я довго відкладала написання посту про сон, бо все думала, що владнаю короткочасність Юстіних спунькань і тоді поділюся з вами. Але тільки тепер, коли їй 1.2, я розумію, що:
– всі діти різні і якщо в когось малеча спить безпробудно 6+ годин вночі з двох місяців, то це зовсім не означає, що і в тебе так буде;
– залишати дитину прокричатись – це найгірше, що ви можете зробити (якщо маля засинає після цього, то від перевтоми + це погано впливає на нервову систему): ми одного разу пробували цей метод, хоч і надто рано, але пробували за шо зараз мені дуже прикро, як згадаю;
– всі проходять через 40-хвилинки і з часом міцність сну збільшиться – рано чи пізно дитя починає спати, як прибите (в нас це трапилось із переходом на один сон, тобто орієнтовно в 11-12 місяців; знаю, що є діти, які в півтора ще сплять двічі, тому все індівідуальнооо).

Для себе я виділила кілька золотих правил, як покращити сон малечі. Принаймні, як спробувати це зробити, бо далеко не завжди спроби могли увінчалися успіхом.

Дати груди

Це правило діє на все, до речі, не тільки на сон 🙂 Як тільки дитина прокидається і плаче, бо хоче спати далі, дайте їй груди. Не знаю, як із цим у мам, які використовують дурник, мабуть, замість грудей йде власне він. Але, думаю, ненадовго, бо з гуми молочко не тече і серцебиття в соски не чути… Я намагалась швиденько прибігти до Юсті, вмоститись на бочок і дати цицю. Так, щоб вона ще не встигла толком проснутися і, задоволено почмакуючи, заснула далі. Кілька разів я настільки спішила, що аж ненароком заїхала їй ліктем у голову, коли бистренько лягала поруч… Звісно, на тому сон закінчився, бо доцька почала плакати не своїм голосом – боляче ж. Ех, мать… Називається, хотіла якнайкраще. Так шо спішіть з обережністю! Але циця завжди рятівниця. Юстинка гарно засинає з грудьми і прикладання постійно продовжують сон, якщо вона хоче спати далі. Ну чи заснути.

Ана корміт на лавкє в центрє горада,ааа!

Дочекатися міцної фази сну

Не кваптеся втікати від малечі, як вона тільки засне. Заплющені очі абсолютно не є признаком сну. Якщо судити по Юсті, то можу з впевненістю сказати, що поки сосок не вивалиться з її ротика самостійно, нема навіть чого рипатись.

Так, іноді гамцяння перед сном могли тривати безкінечно і дуже хотілося в туалет… Але що зробиш. Старалася не пити багато рідини перед цицянням або скоро бігла робити свої справи, перш ніж лягати з малявкою в ліжко. Якщо вже конкретно приспічило, а доця і далі тримала мене в полоні, то або брала її на руки і ми йшли робити ето дєло разом, або ризикувала і бігла чимдуж до пана Едзя сама, вивільнивши сосок із ротика донечки мізинцем, як я писала в цьому пості. Іноді щастило, а іноді все треба було починати знову… Але це більше стосувалося перших місяців, коли був дуже неміцний сон.

Взагалі міцну фазу сну я вичисляю по тому, що майже не чути дихання малечі. От вона засинала, то дихала, а потім хоп і перестала це голосно робити. Ніби мовчки лежить.

Руки-сосіски

Це правило є суміжним із попереднім, бо не варто спішити, коли мова йде про сон! Деколи різкі рухи чи нетерплячість можуть звести нанівець всі старання (а це частенько може бути навіть півгодини чи година цицяння). Тому, якщо ви не впевнені в тому, чи міцно спить ваша малюпусічка, спробуйте підняти кисть руки на невелику висоту над ліжком і відпустити. Якщо рука дитяти баламкнеться, наче сосиска, на поверхню, то це воно. Ну, і не розбудить малечу, звичайно) Якщо дитя хоч трішки контролює свої кінцівки, то не рухайте *від гріха подалі*.

Засинати від сонця

Класним і дієвим методом для мене є вивезти донечку гуляти на сонячне проміння. Вона заплющує очі від того, що сонце її сліпить, і засинає. Обов’язковою умовою є безперервний рух візка при цьому: можна їхати (невеликі рельєфи землі вітаються), можна погойдувати (тільки не трясіть візочком туди-сюди в усі сторони). Ще важливо перед виходом гарно нагодувати. Таке почало діяти десь із настанням осені, коли сонце вже було не таке пекуче. Ну або то залежить знову ж таки від віку та міцності сну. Ви головне пробуйте, шукайте свої шляхи 🙂

Сонце свєтіт пряма в пісак

Не лягати спати, якщо товчеться

Значну кількість зайвих напрягів було відкинуто, коли я вирішила, що не буду насильно вкладати її спати, бо то треба мені чи ще комусь, крім неї. Тобто поки Юстя товчеться, поки лазить по ліжку, поки регоче і втікає, поки не тре очі, поки не хниче від втоми, то ніхто спати не лягає! Це марна трата зусиль. Так, можна спробувати потрясти її добряче в ерго-рюкзаку (хтось вправно це робить на фітболі чи в ліжку), але воно може бути довгенько і безрезультатно, бо признаків сну нема. Хочеш тлумитись? Будь ласка! Як замучишся, то дай знати 🙂

Висаджування

Шкода, що я не знала цього раніше. Якось поки не сказали люди, які цим рятуються, то б і не повірила, що діє. Але справді часто бувають ночі, коли Юстя крутиться в ліжку туди-сюди, мов дзиґа; цицю то бере, то випльовує, то бере, то випльовує (одну і другу навіть!); вигинається з криками і плачами. “Та то зуби! Та то повний місяць!”, – кричать знавці в мамських групах. А насправді, друзі мої, то дитина хоче пісяти. І не може цього зробити сама крізь сон. Тому запасіться тазиком біля вашого ложа. І висаджуйте малявку над ним уночі, коли побачите схожу поведінку. Ні, не треба садити ваше дитятко на горшок посеред ніченьки, не треба навіть пхати дупку в тазик, достатньо просто допомогти дитині прийняти позу для висаджування (гугл в помащь), можна навіть із грудьми в роті. Побачите: вона попісяє і засне, як небувало! Мене такі штуки дуже рятують, правда я висаджую її в підгузник (чую, як робиться тепленьким від потоку свіжої сечі і Юстя розслабляється).

Слінг і баю-бай

Я вже згадувала вище, що іноді допомагає ерго. То є магія чистої води, любі читачі, я вам кажу. Серцебиття мами *тата* в купці з ритмом ходьби творять чудеса! Якщо Юстинка їла цицю, їла, їла і не заснула, то деколи виручає слінг. Я замотую її і йду робити свої справи або ж просто танцюю легенько з пісенькою під ніс, при цьому притуляю її голівоньку до себе долонею, так ніби огортаю вушко. Працює безвідмовно! І не тільки на нічний сон, вдень теж. Головне, щоб спати хотіла 🙂 Що класно: такий метод засинання підходить не тільки для мами. Доця тулиться до грудей головою і розслабляється.

На морі ми так туснячили щовечора по години дві щонайменше (якщо просиналась, то шшш-кала чи давала груди):

Спить у слінгу, поки мама куралєсіт

До речі, в слінгу в неї дуже міцний сон. Я так і таскаю її без візка по справах посеред дня – успішно висипається біля грудей на мені. Якщо що, то годую на ходу. Вже м сі навчила робити то зовсім непомітно не тільки в ерго 🙂 Головне гольф не одягати))

Проспала всі квіточки в ботсаду

До речі, дуже зручно можна годувати в намотці “простий хрест” – одного разу дядечко пристав до Юсті: “Та висунь свого носика, та висунь!”, коли в неї було видно лише одне око з-за слінга. І лиш коли я сказала “вона їсть”, то дядечко зніяковів і відчепився 🙂

Сон у слінгу

Їм і сплю в “простому хресті”

А взагалі хотілося б сказати, що сон новонародженого і сон річної дитини – то є різні речі. Тепер (1.3) я можу навіть переодягнути її під час того, як спить. Можу перекласти без проблем на іншу поверхню і для того не треба пелюшки, як я писала в пості про лайфхаки.  Можу попружинити в слінгу і вона засне далі. Можу поколупатися в носі і вона вирубиться. Можу похитати за дупку з “шшш-канням” і сон не перерветься. Ну набагато міцніший став! Вона навіть навчилась засинати у візочку! То є шось анбелівибил. І ніби вночі стала прокидатися рідше, але я це слабо пам’ятаю, бо в нас шось останнім часом спільне спунькання… 🙂

Коротше, єслі би кто спрашивал, то мій вердикт такий: на все свій час. Прийміть все, як є, і відпустіть ситуацію. Не шукайте неіснуючих причин. І всьо пуде чікі-пікі 😉

 

Related Posts

Facebook
Facebook
YouTube
RSS

2 thoughts on ““Спати чи не спати?” або Золоті правила дитячого сну

  1. Оля says:

    “Сонце свєтіт пряма в пісак” – давно я так не сміялася!@@@ Клас
    Про висаджування і “ручки-сосиски” не знала, дуже корисна інформація для мене. Дякую

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *