Чому не варто водити дітей за ручки?

Люди діляться на дві категорії: ті, які, прочитавши заголовок, здивуються і отетеріють “а хто сказав, що не можна?”, і ті, які подумають “ооо, кльова стаття, респект, Мамунця!” 😂
.
Насправді. Є люди, які водять своїх дітей за ручки і не підозрюють, що це штука небезпечна. І саме для таких випадків цей текст. Спробуємо розкласти все по полицях.

1. Навантаження на хребет

Хребет є основною віссю та опорою тіла. При народженні дитина ще не має сформовані вигини, вони утворюються поступово в процесі розвитку. Ці вигини відповідають за амортизацію. Власне коли дитина починає стояти і ходити, то формується поперековий лордоз, іншими словами вигин хребта. І аж ніяк неможливо прискорити цей процес.

Джерело: https://carrickchiropractic.co.uk/2015/12/baby-walkers-and-spinal-development/

Тобто: коли ви починаєте водити свою дитину за руки, то створюєте велике навантаження на хребет, який ще до цього не готовий. Так і до сколіозу недалеко.

Джерело: https://carrickchiropractic.co.uk/2015/12/baby-walkers-and-spinal-development/

2. Рівновага

Іноді кажуть “але ж біля опори дитина теж собі ходить і нічого”. Проте біля опори дитина не тримає руки вверх, не йде вперед і опора її не ловить, коли вона падає.

руки вверх

Руки грають ключову роль у балансуванні. Їх потрібно тримати широко, по боках, і вони мають бути вільними для реагування, коли тіло виходить з рівноваги (підняти чи опустити). Задумайтесь, як ви тримаєте рівновагу, коли йдете вузькою колодою через струмочок.

Джерело: https://www.hiclipart.com/free-transparent-background-png-clipart-invea

То як може балансувати малюк, якщо його руки направлені вгору й опустити їх він не може? Ніяк.

напрямок руху

Якщо дитина ходить вздовж опори, то пересувається переважно вбік, тримаючи руки поперед себе. При цьому стоїть рівно та впевнено, ступає мимоволі, обдумуючи кожен крок.

А  от при водінні за ручки його “опора” зверху і немовля всім тілом подається вперед, повисаючи на дорослому. У такому випадку центр ваги зміщується, йде неправильний розподіл. Очевидно, що малеча впаде, якщо її відпустити, адже тулуб нахилений.

страхування

Доводилось мені кілька разів бачити сумну картину, коли на дитину вдягають “віжки”. Хто не в курсі – це виглядає, як повідок для собаки, тільки не на шию вдягається, а як корсет і звідти мотузочки. Такі собі дітки-маріонетки.



– Та чого ж ти падаєш і падаєш?! Коли ти вже навчишся ходити? – грізно говорить своєму внукові бабуся, тримаючи над ним стропи.

Не використовуйте такого в реальному житті!

Не скоро, не скоро навчиться… А коли навчиться, то буде заривати носом в асфальт.

причинно-наслідковий зв’язок та практика

Коли ви тримаєте дитину за ручки, то вона не може балансувати, бо ви її страхуєте. Вона знає, що не впаде. Але без вашої допомоги не одразу це зрозуміє, адже пропустила кілька етапів практики. Це може загальмувати самостійне ходіння загалом.

Дуже важливо дитині отримати всі ці навики безпеки та координації рухів самостійно, без сторонньої допомоги, адже завдяки поступовому соло-ходінню мозок фіксує причинно-наслідковий зв’язок:

  • якщо натрапити на перешкоду, то можна впасти, – потрібно її переступити;
  • якщо наступиш на слизьке, то є ризик послизнутися, – краще залишатися на місці;
  • якщо щось велике рухається назустріч, потрібно відступити і так далі (джерело).

При водінні за ручки цього всього малюк не втямить. Він буде спотикатися, слизьґатися, входити в предмети.

3. ортопедичні проблеми

Ранні спроби ходити за ініціативою батьків запускають неправильний розвиток стоп. Малюк підіймається на пальчики, тим самим порушуючи правильну біомеханіку ходи. Надалі це призводить до ортопедичних проблем.

Джерело: http://www.yavahitna.com.ua/2017/08/13/chomu-ditina-xodit-na-nosochkax-shho-ce-oznachaye/

Через ранню стимуляцію ходьби стегнові кістки зміщуються вгору, що деформує їх, викривляє ноги, посилює дисплазію (якщо є) або викликає її розвиток, як зазначає лікар-вертебролог Галина Ігнатєва (джерело).

Додам, що під час самостійного навчання ходьбі малюк дуже багато повзає спершу, потім встає і сідає, встає і сідає… І з кожним разом робить це дедалі вправно. Відточує майстерність.

Підвивих головки променевої кістки

Крім того, не варто тягнути, дьоргати дітей за руки, бо можна спровокувати підвивих головки променевої кістки, – зазначає педіатр та консультант із грудного вигодовування Оля Леськів.

“У дітей зв’язки дуже добре тягнуться, тому якщо потягнути дитину за руку променева кістка може вискользнути з кільцевидної зв’язки, защемивши її в ліктьовий кістці.
Симптоми цього вивиху – різкий біль і плач дитини, неможливість повернути руку долонею догори.

Необхідно одразу звернутись до лікаря –  він за лічені хвилини вправить ручку і забере дискомфорт у дитини. Якщо ж не звернутись вчасно, то вправляння може ускладнитись через набряк м’яких тканин”.

4. орієнтація в просторі

Лише при самостійній ходьбі дитина може адекватно оцінити відстань, яку їй треба подолати, одним лише поглядом. Якщо її водять за руки, то вона значно швидше доходить із точки А в точку Б, ніж йшла би сама. Та сама історія з ходунками – швидко, але не насправді. Без рук і без ходунців цю відстань ходун-початківець не подолає настільки блискавично. Як висновок: не зможе розрахувати свої сили і впаде (джерело).

5.біль у спині того, хто водить

Подумайте також і про свою спину. Увесь цей час вам доведеться ходити зігнутим у позі “зю”. Це непросто, мабуть (я ніколи не водила своїх чи чужих дітей за ручки, тому не уявляю, наскільки це важко).

Фото: www.7ya.ru

6. повторюваність

Крім того, якщо раз щось показати, то є велика ймовірність, що малюк захоче ще. Вони люблять повторювати одне і те ж постійно. Це не дуже поважна причина, але, думаю, теж має значення.

Добре поміркуйте, чи воно вам треба? Чи може краще хай собі малеча повзає і досліджує світ самостійно, поки ви зробите щось корисніше або ж банально посидите поруч?

А якщо вимагає?

Знаю, що частина з вас задасть питання “а якщо не хоче сама повзати і проситься водити?”. Так, іноді й справді буває пізно, адже дитина вже вловила смак водіння і не хоче самостійно пересуватися.

Проте завжди можна зробити безпечний та цікавий простір (забрати зайве, накидати багато іграшок, зацікавити доповзти до них тощо). Може малюк просто хоче трішки пригорнутся до мами або їсти чи пити? Я переважно пропоную якусь тверду їжу в руку погризти або даю посмоктати трішки груди, якщо ниє, а потім відпускаю досліджувати світ на підлогу.

Не поспішайте одразу водити. Дайте можливість пройти всі ці етапи розвитку поступово. Не форсуйте! Рано чи пізно побіжить і не зловите))

Сподобалась стаття? Поширюйте! Маєте що додати? Пишіть! А ще будемо раді бачити вас у підписниках ось тут:

 

Related Posts

5 thoughts on “Чому не варто водити дітей за ручки?

  1. Ірина says:

    зі всім погоджуюсь, хоча, як вже раніше писала в коментарях в інстаграмі, на жаль, сама допустила таку помилку. через бабусів-дідусів, які почали водити дитину і дитина перестала повзати і, частково, вплив оточуючих «мій вже давно ходить». з другою дитиною вже ба цього не допустила.
    єдине, щодо вожів, то ми звісно теж мусили їх використовувати, але такі, що тільки на руки вдягаються і в період, коли дитина таки вже повністю сама ходила, але, падати само собою не вміла…
    стаття, на правду, важлива. шкода, що цю інформацію не популяризують більше)

      • Марта says:

        Чесно, мені просто страшно, коли він падає) То зразу крики, сльози, червоний лоб або ніс…як перетерпіти той період, поки дитина ще не ходить стійко і за все зачіпляється, її заносить і тд?

        • Мамунця says:

          Дати дитині можливість дослідити світ самостійно. Якщо вона почала ходити сама, то повинна була б це робити стійко. Принаймні, я свою доньку не страхувала і ні за що не тримала. Вона зробила перші кроки тоді, коли вже була впевнена у своїй координації. І не падала відповідно. Доки будете тримати – доти буде падати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.