Забобони під час вагітності

Забобони про вагітність: вірити чи ні?

Ви вірите в забобони? Я ні. Абсолютно. Ні грамулечки. Швидше навіть діагонально протилежно – ржу з них і роблю з точністю до навпаки, як не треба робити. Вибачте, якщо висміюю те, що вам здається правильним. Але, як на мене, забобони – це дно. Тільки в Україні вірять в ту чєпурду (ну, і на  інших постсовєцких територіях) і навіть серйозно дотримуються. Так, деякі повір’я мають логічне підґрунтя, але деякі відверто дурні. Нетолерантна я женщіна, нетолерантна… Але задумайтесь самі!

Найбільше мене дивують забобони, які пов’язані з вагітними. Так, ніби вагітна жінка має вдавати, що не вагітна, а потім тіко бац – і є рібьонак. Нічого не робити, а тільки ховатися і мовчати. Бути нахмуреною і нещасною. Саме цього ж вчать забобони…

Розглянемо детальніше ці чудові маловірства.

Не розповідати про вагітність до її середини

І навіть якщо ти бігаєш кожних п’ять хвилин на роботі блювати в унітаз… І навіть якщо ти майже нічого не їси… І навіть якщо ти різко стала трєзвєнніком… І навіть якщо в тебе збільшились до невпізнаваності груди…  І навіть якщо щодня на тобі кофта а-ля Пугачова-стайл… Не казати! У жодному разі. А коли питають напряму “ти шо, вагітна?”, то відповідати з акторською впевненістю “та де, нє, ну або хіба я чогось не знаю”.

Я з тих, хто казав прямо всім про наше щастя. Ні, я не писала постів у соцмережах, але і не приховувала свого животика на фотках. Ні, я не кричала зустрічним “я бірємінна”, але і не заперечувала, коли питали. Радше навпаки – радісно сповіщала новину. Я одразу казала, як є, і тим самим відкидала купу зайвих питань та обговорень поза спиною. Мені легше було одного разу сказати прибиральниці на роботі “так, я вагітна, досить так розглядати мій живіт”, аніж кожної робочої зміни бути під прицілом поглядів. У мене навіть була футба спеціальна, для тих, хто встидався спитатись.

А в Риби буде Рибка!

І тільки після надпису у висновку УЗД “помірні ознаки загрози” зрозуміла, чому люди приховують свою вагітність. На жаль, не всі запліднені яйцеклітини успішно перетворюються в новонароджених через дев’ять місяців. Бо вагітність – це не просто мімімі животик. Це колосальна зміна організму, про яку іноді і не здогадуєшся.

Тому в цьому забобоні є доля логіки. Це ваше право, але це не правило. Хочете – мовчіть. Не хочете – не мовчіть. Усе просто. Від того, що світ знатиме, стан вагітності точно не зміниться. Бо буде так, як має бути.

Не фотографуватися з животиком, бо дитинка перестане розвиватися

Мовляв, завчіпятлілі момент – на ньому і зупинимось. Не знаю, що більше впливає на можливість зупинки розвитку: звук фотокамери, спалах чи оголений живіт, але то вам не жарточки. Ніяких фото вагітною! Особливо в еру соцмереж. Особливо тоді, коли без фотосесій ніяк. Бідні фотографи, втрачають клієнтуру))

Я з Юстіком у животику

Ми мали цілу фотосесію за місяць до пологів. Я тоді ще не знала навіть про цей забобон. А навіть якби знала, то все одно б позувала перед фотокамерою з Юстею в животику. Бо це вперше і востаннє вона там була! Історичний момент.

Не стригтися і не фарбуватися, бо не буде щастя

Речовини, які місяться у фарбі, може якось і впливають на організм жінки, яка і так достатньо кардинально змінюється впродовж дев’яти місяців. Але от ножиці чим завинили? То що, і бритва не друг? Заростати волосньою і сидіти вдома, щоб люди не подумали, шо за чупакабра пузата?) Я стриглась майже перед самими пологами і перукар була трохи в шоці, а мені було з неї смішно. Наступна моя стрижка була аж через кілька місяців, коли Юстя змогла мене відпустити на півгодинки до майстра, тому раджу привести себе до порядку перед родами.

Не можна в’язати, бо дитина заплутається в пуповині

Так сказано, ніби ви не нитками вирішили в’язати, а самою пуповиною 🙂 Можливо в’язання може приносити дискомфорт вагітній у тому, що доводиться тривалий час сидіти одному положенні… Але сам процес нічим не страшний. Я, до прикладу, нарешті дов’язала тоді чоловікові шарф на зиму. Це мене релаксувало (хто б знав, шо я згодом зароблятиму в декреті спицями і гачками!)

Ось такий шарф спльотикала під час вагітності мужу, ним якраз прикрила пузяку

Не можна купувати наперед речей, бо вагітність може перерватися

А потім чоловік бігає магазинами без дружини і купує всяку єрунду на свій смак, бо породілля не має ні сил, ні часу, адже нон-стоп цицяється з новонародженим. Готуватися до післяпологового життя треба обов’язково! І навіть не так матеріально, як морально. Потрібно читати про те, як правильно прикладати дитинку до грудей, як робити щоденну гігієну. Треба знати, що таке малюки і як вони поводяться в перші тижні життя.

Після пологів не настає рай, де ні про що не треба думати, після пологів починається беззупинна цілодобова праця. І чим краще ви будете обізнані в цій сфері, тим легше вам буде то все сприйняти та пережити. А ліжечко, візок і ванночка можуть бути абсолютно непотрібними навіть. Я писала про речі для малечі до півроку тут, тепер (в 1.4 Юстьки) мої погляди на це знову змінилися: Юстя рідко спить у своєму ліжку, ми юзаємо візок лише біля дому, ванночка пішла спати після перших кількох місяців використання.

До речі, вагітною купила доці кеди. Дуже спокуслива була ціна. Думала, що вона їх носитиме в перше ж літо після народження. Але носить аж тепер, у друге 🙂 Я собі й уявити не могла, які ж малі в них ніжки!

Кедики чекають власницю

не можна відмовляти Вагітній, бо щурі з’їдять все

Без сумніву зе бест забобон евер! Ним я користувалась на повну, бо всі жартома хотіли догодити. Ну кому треба гризунів у хаті? 🙂 Іноді траплялись ситуації, що я просила щось надто складне або малореальне, бо забувала про те, що є таке повір’я, тож наржатися можна було до упаду.

Не можна закидати нога на ногу, бо в дитятка будуть криві нозі

Ще не народилось, а вже не модель. Не бачити малявці подіумів, не носити коротких спідниць… А все через те, що мама не вміє сидіти рівненько, як в школі за партою. І то мені здається, що ми навіть у школі закидали ногу на ногу. Мушу десь ті ноги подіти, як не між собою скрутити, то закинути на сусідній стілець. Звичка.

Не можна нюхати шкарпетки під час вагітності, бо в дитини буде смердіти з рота

От тільки попробуйте! Нє, я розумію, шо вам важко з цим змиритися, бо ви щодня нюхаєте чоловікові шкарпетки після роботи перед тим, як відправити в корзину для брудної білизни… Кайфуєте від запаху пройдених доріг… Але схаменіться! Подумайте про майбутнє своєї дитини. Хто її таку захоче потім зі смородом? 😀

Ой, народ. Прастітє мене, безсовісну. Але дуже вас прошу, не ведіться на ті всі забобони. Живіть розумом! Як на мене, ті всі повір’я мали б давно відійти. Тільки от бачу, що занадто багато людей їх дотримується. Самі ж тримаємо на плаву, так сказать. Невже скучно живеться?

Related Posts

Facebook
Facebook
YouTube
RSS

2 thoughts on “Забобони про вагітність: вірити чи ні?

  1. Уляна says:

    Ахаххаа….ці забобони, щось справді неймовірне) Особливо про шкарпетки)) вперше чую, але то дуже смішне)) я теж не надто вірю в забобони…скоріше взагалі не вірю. А от через свою забобонну улюблену перукарку, дев’ятий місяць без підстрижених кінчиків ходжу)) але я фарбувалась разів зо три за вагітність.

  2. kitVchobotyakh says:

    про шкарпетки вперше чую! це таки фантастика 🙂
    в мене подібне ставлення до забобонів. Моя вагітність проходила в Британії, то я любила “любим” родичам казати, що то діє лише на території Україні, бо там ніхто бздур таких не дотримується 🙂

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *