Львів-Перемишль-Краків із дитиною потягами “інтерсіті”: здаю явки-паролі

Це мій перший досвід планування такого роду мандрівки. До того я з дитиною в Європу не їздила, хоч і була багато де за своїх 26 років. А тут нарешті трапилась нагода вирватися цілою сімейкою в Польщу, ха! Очі мої загорілись)

Ми спершу думали чкурнути в Перемишль на деньок, але не хотіли стояти на кордоні, тому обрали чу-чууух потягом. Як не дивно, два потяги, які їдуть з України до польського містечка Перемишль, вертаються назад майже одразу. Ну, ж не стояти їм на чужій землі до посінєнія?)) Із готелями в Перемишлі туговато, ціни на проживання такі ж майже, як у Кракові. Але масштаби інші. Тому було вирішено розтягнути наші мандри “на парувкі” на три дні і податися до славетного міста за 300 км від Львова. І правильно зробили.

Квитки на потяги інтерсіті

Зовсім не проблема купити квиток сьогодні на завтра, щоб поїхати до Польщі. Є два класи, зазвичай місць вільних є кілька десятків і в останній момент. Ми купували десь за тиждень, я брала два місця біля вікна, але з того боку, де три сидіння (з надією, що ніхто біля нас його не купить). Так і сталося. Щодо квитків, то ліпше мати все на руках, аби бути спокійним. Тому ми взяли українські туди та назад одразу.

Українські квитки

Сайт: https://booking.uz.gov.ua/

Можна придбати онлайн, квиток у касі міняти не треба, зчитують QR-код зі смартфона, вартість 190 грн (той дешевший). “Перемишль” дорівнює “Пшемисль”. Ми брали на 11:17 і були на кінцевій о 12:37 (це за польським часом вже). Тобто разом у дві сторони буде 760 грн за двох дорослих, Юстя безкоштовно.

Відео нашої поїздки в Інтерсіті до Перемишля дивіться тут:

Польські квитки

Сайт: https://www.intercity.pl/pl/

Карткою або готівкою на вокзалі вже в Польщі. Моя картка “універсальна VISA” від Приватбанку чомусь не пройшла, пробувала тричі в різний час доби. А от GOLD без проблем.


Туди ми купили через Інтернет, щоб бути впевненим у тому, що доберемося в Краків (на 14:48). І правильно зробили, бо одразу після приїзду в Перемишль біля кас на вокзалі вишиковується чимала черга.

Перемишль, вид із замку

Назад купували в тому ж Перемишлі, але через дві години після прибуття, перед відправкою на Краків, коли люди вже розбіглися. Із Перемишля до Кракова є також потяг, який відправляється о 12:44, тобто через 7 хвилин після прибуття українського.

Є люди, які на нього пересідають, але я б не ризикувала, бо:

1) можуть бути затримки у зв’язку з прикордонним контролем;

2) український інтерсіті зупиняється на 5 пероні, до інших перонів треба йти двома підземними переходами, це кілька хвилин.

Зверніть увагу, що для сімей є така штука як “білет родзінни”, тобто квиток для сім’ї. Виходить на 13 злотих дешевше. Ми заплатили 77 злотих за три місця (так, для Юстини поляки дають халявне повноцінне місце!), а могли би заплатити 90 злотих. Тобто сумарно дорога до Кракова і назад Польщею обійшлась нам у 154 злотих (1080 грн).

На фоні польського інтерсіті одразу по приїзді в Краків

Детально все розповім у відео. Не пропустіть, то буде на нашому YouTube.

UPD: готово! Дивіться 🙂 Тут все-асе з польського потяга:

Документи для перетину кордону з дитиною потягом

Якщо ви мандруєте в повному складі, то там програма-мінімум: біометричні паспорти для трьох чи звичайний із дійсною візою (до речі, я писала про те, як ми робили Юсті паспорт, ось у цьому дописі + як ми робили собі в ЦНАПах паспорти ось туткайвово). Гроші, страхівку, бронь готелю в нас навіть не питали. Так само нам не знадобилось свідоцтво про народження, але ми все все одно брали зі собою, бо мало лі шо.

До речі, обкладинки треба знімати для прикордонників

До слова, за страхівку заплатила 900 з копійками гривень на рік за трьох (“ВУСО”), робила в паспортному сервісі в приміщенні Головної пошти Львова.

Якщо ви їдете без батька дитини (чи тато їде без мами з малечею), то обов’язковою є довідка, завірена нотаріально, про те, що інший родітєль нічого не має проти. Ми робили таку довідку, коли з Юстинкою літали в Туреччину, їй тоді було 1 рік і 2 місяці.

Бронювання житла

Всі останнім часом радять airbnb, але я щось із ним не подружилась. Ціни показувало значно вищі, ніж booking, особливо шокувала націнка за послуги порталу (200 грн десь). Ми знайшли номер за 2 км до основної площі Кракова за 500 грн/ніч. Тобто ми заплатили за дві нічки 136 злотих (майже 1000 грн). Ще давали 30 злотих ” в залог” за ключик, нам їх повернули після виселення.

Цілком можна шукати помешкання не в центрі, бо, по суті, там ви будете тільки спати. Транспорт у Кракові ходить, як годинник, тому зовсім не проблема буде добратися до будь-якого району зі серця цього міста. Проїзд на 40 хв. у транспорті вартує 3,80 злотих, по ідеї, дешевше виходить 🙂 Ми задумались над таким варіантом на майбутнє.

Жили ми в окремій хостелівській кімнаті (B Movie Hostel), в якій був плазмовий телевізор, маленький холодильник, два столика, стільці, два ліжка (зісунули докупи), дві настільні лампи, шафа. Єдиний недолік – шум від вулиці, де бурхливо їздили трамваї та авто і вночі співали падупілші студіки. Але то таке. Юстя вночі проснулась якось, вигукнула “ішіна!” (машина) і заснула далі))

Де поїсти в Кракові?

Вечеряли вперше дорогою від хостелу до центру. Класно, що на вулиці частенько є меню з цінами і можна зразу зрозуміти, наскільки дорогий той чи інший заклад. Дебютна вечеря в Кракові (12 вареників з м’ясом, біґос у горщику-булці та два пива) обійшлись нам у 58 злотих (406 грн). Тоді ми думали, що це дешево, бо ж не в центрі. Але потім розуміли, що можна знайти і значно дешевше + більші порції.

Наступного дня обідали вже за 44 злотих (308 грн) на двох -трьох і це вже була обжираловка (дві зупи, два питва, дві салатки, порція картоплі з гігантською відбивною, порція вареників).  Це було майже в центрі, на вул. Св. Анни, 4 (Gospoda Kokoszka). Рекомендуємо! До речі, я там не встигла оком моргнути, як мені запропонували розмальовки для дитини, вказали, куди йти до ублікації, і де я можу переодіти дєцко, хоча я цього не питала (Юстя ж без підгузка, ми просто йшли пісяти).

Шукайте комплексні обіди! Це вигідно 🙂 Також рекомендують так звані “млечне бари”, іншими словами “їдалки”, де дешево, смачно і сердито. Одне слово, якщо обід обходиться вам у 20 злотих на душу, то це наче вважається норм.

Можна скачати програмку Trip Advisor і детально спланувати собі обід та вечерю, наприклад. Бо не завжди є бажання вже в мандрівці шукати халявний вай-фай і скролити пропозиції поруч, що відповідають критеріям. Краще за той час прогулятися містом.

Снідали ми в номері хостелу, купили собі мюсликів та йогурт. Цілодобових супермаркетів вдосталь. Акційних продуктів теж.

Також варто звернути увагу на так звані “суп-бари”, де дають зупку в посуді зі собою, як каву, та магазини з готовою їжею. У нас була мікрохвильова в коридорі хостелу, де можна було розігріти собі їсти і зекономити пару сотень гривень на цьому. Звичайно, ви можете їсти і сухом’ятку, але дитині то не дуже підходить, нмсд. Навіть якщо накупити баночок-кетчупівок.



Що варто подивитися в кракові?

Перш за все, зазвичай у хостелах та готелях є безкоштовні мапи зі сайтсіінг місцями. Також на YouTube є гора відео з топ-10 основних цікавинок. Ми бачили таке:

  • Старе місто, прилеглі до площі вулички та пам’ятки. Єгелонський університет. Барбакан.

  • Маріацький костел: вхід для туристів праворуч, діє у вказані години, вартує десь 12 злотих. Ми схитрили, зайшли через головний вхід, як прихожани. Помолилися, поставили свічечку за здоров’я найрідніших. Не фоткали нічого. Цього було досить 🙂

  • Сукєнніце, торгові ряди. Підземелля. Ми так і не знайшли вхід, хоча не дуже і шукали))
  • Вавель. Кажуть, черги там сягають годину-півтори очікування. Біля річки є також символ Кракова, дракончик. Тобто “смок вавельскі”, який пуляє вогнем. Ми потрапили якраз на це дійство, Юстя була вражена і кричала “о-онь!”.

Smok Wawelski, вавельський дракон

  • Вісла, берег. Дуже гарно гуляти вздовж цієї величної ріки. Літають чайки, ходять лебеді.
  • Зоопарк. Про це буде окремий пост із відео, гігантський просто!
  • Єврейський квартал “Казімєж”. Площа зі стільцями, так зване “краківське гетто”. Ми гуляли ввечері, воно додає колориту.

Взагалі я в Кракові вже вдруге, тому мені воно все не так вражаюче, як тоді. А от Петрик побачив Європу вперше. Вперше почув наживо той весь “польські єнзик” 🙂 Я щебетала, як могла, – дуже люблю польську, маю кузинів там, легко мені спілкуватися нею. Взагалі, здається, що польська дуже проста, але, як показує досвід друзів, не для всіх. Тому підготуйтесь, запасіться ключовими фразами.

Загалом на основні потреби цієї трьохденної поїздки ми витратили близько 4 тис. грн. Не мало і не багато, але вражень привезли купа!) Хочемо ще. І будемо, вірю))

Related Posts

Facebook
Facebook
YouTube
RSS

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *